Верховна Рада України 13 жовтня 2026 року ухвалила в повторному другому читанні та в цілому доопрацьований законопроєкт №12384 «Про стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства». Документ спрямований на залучення приватних інвестицій у рибництво та аквакультуру, а також на ефективніше використання водних ресурсів країни.
Одним із ключових положень є запровадження механізму, який дасть змогу бізнесу вкладати кошти у вирощування риби на визначених ділянках водних об’єктів. Очікується, що це сприятиме збільшенню виробництва рибної продукції, розвитку підприємництва та створенню нових робочих місць.
Для аквакультури важливе значення мають довгострокове планування й стабільні умови господарювання. Створення рибницьких господарств потребує початкових капіталовкладень, облаштування виробничої інфраструктури та часу для отримання економічної віддачі. Тому передбачувані правила користування ресурсами можуть стати одним із чинників залучення інвесторів до галузі.
Водночас закон передбачає конкурентний порядок надання доступу до відповідних ресурсів. Право на укладення інвестиційного договору інвестори зможуть отримувати за результатами відкритих електронних аукціонів. Такий підхід має забезпечити рівні умови участі для підприємців, прозорість процедур і зменшити ризики зловживань під час розподілу ресурсів.
Окрему увагу приділено запобіганню монополізації. Документ встановлює обмеження на концентрацію площ водних об’єктів у користуванні одного суб’єкта в межах визначеної частки. Це має підтримувати конкуренцію та не допускати надмірного зосередження ресурсів у руках окремих учасників ринку.
Розвиток аквакультури також пов’язаний із необхідністю дотримання природоохоронних вимог. У парламенті зазначили, що закон містить положення для посилення контролю за екологічним станом водойм і захисту суспільних інтересів. Зокрема, передбачено гарантії вільного доступу громадян до водних об’єктів загального користування.
Таким чином, ухвалений документ поєднує механізми залучення приватного капіталу з вимогами щодо конкуренції, прозорості та охорони водних ресурсів. Його практичне значення залежатиме від реалізації передбачених процедур і того, наскільки нові правила сприятимуть започаткуванню та розширенню рибницьких господарств в Україні.
Для українського рибного господарства розвиток аквакультури є одним із напрямів нарощування внутрішнього виробництва риби. Водночас результати інвестиційної моделі визначатимуться не лише доступом до водойм, а й економічними умовами роботи підприємств, виробничими витратами та дотриманням екологічних вимог.
