Безпечне судноплавство в Чорному морі залишається одним із ключових чинників стабільної роботи українського аграрного сектору. Через обмеження морських перевезень виробники ризикують втратити доступ до значної частини експортних ринків, а це може позначитися на їхніх доходах, інвестиціях у виробництво та підготовці до наступних посівних кампаній.
Ці питання обговорили міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький і посол Туреччини в Україні Фатма Джерен Язган. До переговорів також долучився перший заступник міністра Денис Башлик. Окрему увагу учасники приділили координації міжнародних зусиль для забезпечення передбачуваного вивезення українського зерна та іншої сільськогосподарської продукції.
За оцінками українського аграрного відомства, через обмеження роботи чорноморських портів під загрозою опинився експорт приблизно 32 млн тонн агропродукції. Її орієнтовну вартість оцінюють у $10 млрд. Такі обсяги свідчать про значну залежність українських виробників від можливості безперешкодно доставляти продукцію морським транспортом.
Україна вже використовує альтернативні логістичні шляхи, зокрема дунайські порти, залізничні сполучення та автомобільні перевезення. Проте ці маршрути не можуть повністю компенсувати можливості чорноморської портової інфраструктури. Як пояснив Тарас Висоцький, за відсутності стабільного морського сполучення впродовж тривалого часу аграрії можуть бути змушені скорочувати виробництво.
«Ми максимально використовуємо альтернативні маршрути - Дунай, залізницю, автомобільний транспорт. Але вони не здатні повністю замінити морський експорт. Без відновлення стабільного судноплавства через Чорне море у довгостроковій перспективі виробництво почне скорочуватися», – зазначив Міністр.
Проблеми з експортом впливають не лише на продаж уже зібраного врожаю. Вони також обмежують фінансові можливості господарств перед початком нового виробничого циклу. Якщо аграрії не можуть вчасно реалізувати вирощену продукцію, їм складніше планувати витрати на насіння, мінеральні добрива, засоби захисту рослин та інші необхідні ресурси.
Особливо важливою ця проблема стає напередодні весняної посівної кампанії, коли господарствам потрібно заздалегідь визначати потребу в матеріалах і фінансуванні. За словами Висоцького, виробникам необхідно мати чітке розуміння перспектив збуту, адже невизначеність щодо експорту може призвести до зменшення посівних площ.
Наслідки таких обмежень виходять за межі окремих підприємств. В Україні налічується близько 35 тисяч активних агровиробників, а доходи від оренди земельних паїв забезпечують частину надходжень для багатьох жителів сільської місцевості. Тому погіршення фінансового становища господарств може позначитися й на економічній активності громад, пов’язаних із сільськогосподарським виробництвом.
Під час зустрічі українська сторона наголосила на необхідності залучення міжнародних партнерів до пошуку рішень, які дали б змогу підтримувати стабільні поставки зерна на зовнішні ринки. Передбачувана логістика важлива не лише для України: вона також впливає на доступність продовольства на світових ринках, особливо для країн, залежних від імпорту зернових культур.
Фатма Джерен Язган підтвердила готовність Туреччини сприяти напрацюванню практичних рішень і порушувати питання українського аграрного експорту під час контактів із міжнародними партнерами. За її словами, підтримка сільського господарства України має значення як для глобальної продовольчої безпеки, так і для економічної стійкості українських громад.
Окрім питань морської логістики, представники України та Туреччини розглянули перспективи співпраці у сфері зрошення. Зокрема, йшлося про можливість залучення турецького досвіду та бізнесу до реалізації відповідних проєктів в Україні.
Розвиток зрошувальної інфраструктури має значення для підвищення стійкості рослинництва до посушливих умов і забезпечення стабільнішого виробництва. Водночас реалізація таких проєктів потребує інвестицій, технічних рішень і довгострокового планування, тому міжнародне партнерство може стати одним із напрямів розвитку цієї сфери.
Україна також планує взяти участь у COP31, який має відбутися в Туреччині. За словами Висоцького, цей міжнародний майданчик можна використати для обговорення продовольчої безпеки, умов ведення аграрного виробництва та розвитку систем зрошення.
Підсумовуючи позицію української сторони, міністр наголосив, що головним завданням є створення довгострокового механізму, який забезпечить аграріям стабільний доступ до зовнішніх ринків, а не пошук тимчасових рішень для подолання логістичних труднощів.
«Для нас важливе не разове рішення, а прогнозований і сталий механізм експорту. Аграрії повинні розуміти, що вони зможуть реалізувати вирощену продукцію. Це питання стійкості українського агросектору, сільських територій і водночас глобальної продовольчої безпеки», – підкреслив Тарас Висоцький.
