Попит на мигдаль в Україні зростає, а аграрії в різних регіонах країни дедалі активніше цікавляться закладанням таких садів. За оцінкою селекціонера та керівника розплідника мигдалю з Ізмаїльщини Володимира Балабана, найсприятливіші умови для промислового вирощування культури мають Херсонська, Закарпатська, Запорізька, Миколаївська та Одеська області.
Розвиток власного виробництва може сприяти заміщенню імпортної продукції. Водночас інтерес до мигдалю виходить за межі південних областей: саджанці українського розплідника замовляють фермери з центральних, західних і північних регіонів.
За словами Володимира Балабана, у 2023 році у Вінницькій області висадили 8 га садів із саджанців його розплідника, а тепер місцеві аграрії розглядають можливість збільшення площ ще на 20 га. На Одещині такими саджанцями вже засадили 60 га. Крім того, партію з 300 саджанців придбав фермер із Білої Церкви, а інші господарства з різних областей замовляють від кількох десятків до кількох сотень рослин.
Яку врожайність можуть забезпечувати мигдалеві сади
Одним із чинників, що впливають на економіку вирощування мигдалю, є доступність зрошення. Володимир Балабан зазначає, що українські сорти здатні забезпечувати стабільний урожай навіть без штучного поливу після кількох років розвитку саду.
За наведеними селекціонером даними, показники врожайності залежать від віку насаджень, сорту та умов вирощування:
Українські сорти: починаючи з третього-п’ятого року вирощування на богарі врожайність може становити близько 0,5 т/га.
Українські сорти на шостому-сьомому році: за відсутності зрошення вихід ядра може сягати 800 кг/га, а за використання поливу — 1,3 т/га.
Іспанські сорти: за оцінкою селекціонера, на богарі можна отримувати близько 1,3 т/га, а на зрошуваних площах — 1,7 т/га і навіть до 2 т/га.
Балабан також повідомив, що цього року з одного дерева вдалося зібрати щонайменше 10 кг мигдалю, а з окремих дерев — 12–15 кг. Після очищення вихід ядра становив приблизно 1,5–2 кг із дерева.
Скільки може коштувати врожай мигдалю
Економічна привабливість культури залежить не лише від урожайності, а й від ціни реалізації готової продукції. За розрахунками Володимира Балабана, за вартості очищеного ядра близько 500 грн/кг навіть середній вихід у 1,5 кг із дерева дає підстави розглядати мигдаль як перспективну садову культуру.
Водночас для оцінювання прибутковості промислових насаджень необхідно враховувати витрати на закладання саду, догляд за деревами, збирання та обробку врожаю. На кінцевий фінансовий результат також впливають сорт, густота посадки, погодні умови й наявність зрошення.
Український ринок потребує дедалі більше мигдалю
За словами селекціонера, внутрішній попит на цю продукцію істотно збільшився за останнє десятиліття. Якщо у 2015 році потреба українського ринку оцінювалася приблизно у 500 тонн, то у 2025 році вона сягнула 4,2 тис. тонн.
Збільшення споживання створює передумови для розвитку вітчизняного виробництва, хоча фактичні перспективи імпортозаміщення залежатимуть від обсягів урожаю, його якості та конкурентоспроможності української продукції.
Українські та іспанські сорти мають різні переваги
Володимир Балабан відзначає кращі смакові характеристики мигдалю української селекції. Водночас іспанські сорти, за його оцінкою, можуть забезпечувати вищу врожайність завдяки пізнішому цвітінню та самоплідності. Крім того, вони раніше вступають у плодоношення.
Отже, вибір посадкового матеріалу залежить від цілей господарства, кліматичних умов і технології вирощування. Зростання попиту та розширення географії замовлень на саджанці свідчать про інтерес українських аграріїв до мигдалю як потенційного напряму садівництва. Водночас перед закладанням промислових насаджень господарствам важливо оцінити придатність конкретної ділянки, ризики весняних заморозків і доступність води для поливу.
