У 2025 році український аграрний сектор, за прогнозами, не покаже рекордних результатів. Очікується, що валовий збір зернових та технічних культур зменшиться приблизно на 10% порівняно з показниками минулого року.
Про це заявив генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль під час пресконференції.
«Якщо дивитися по обсягах, ми бачимо, що пересівання частини площ, скорочення посівів окремих культур і складні погодні умови вплинуть на зменшення валового збору. Загальна оцінка — приблизно мінус 10% порівняно з минулим роком», — зазначив Коваль.
За його словами, ключовими причинами скорочення стали не лише проблеми в посівній кампанії, а й структурні зміни у розподілі площ під окремі культури. Зокрема, цьогоріч аграрії зменшили посіви сої, а площа під цукровим буряком скоротилась із торішніх 250 тис. га до 220 тис. га. Додатково ситуацію ускладнили весняні заморозки, через які довелося пересівати озимий ячмінь і пшеницю.
У плодово-ягідному секторі ситуація виглядає ще гірше: за оцінками Павла Коваля, зменшення врожаю тут може бути навіть значнішим, ніж у зерновому напрямі.
Попри складні умови, експерт не виключає, що окремі культури можуть приємно здивувати у другій половині року.
«На якусь культуру може десь щось вистрілить пізніше, але в цілому для галузі цей рік, ймовірно, рекордним не буде. Так, травневі дощі дещо покращили ситуацію, але погода влітку та і восени може внести свої корективи», — додав він.
Окрему увагу Коваль звернув на проблеми з торгівлею в межах Європейського Союзу. З його слів, через поточний торговельний режим Україна ризикує втратити до 3,5 мільярда євро. Це боляче вдарить по підприємствах і проєктах, що вже вклали значні ресурси в експортну інфраструктуру та якість продукції для виходу на ринок ЄС.
Разом з тим, Коваль переконаний, що українські фермери повинні й надалі активно відстоювати свої позиції в європейській торгівлі, адже вона відкриває шлях до спільного експорту в інші країни, зокрема Африканського та Азійського регіонів.
Цього року агросектор вимагає гнучкості та адаптації до нових викликів. Аграрії мають враховувати кліматичні ризики та стратегічно переглядати сівозміну для уникнення втрат.
