Україна переживає глибокі трансформації, спричинені кліматичними змінами та наслідками війни. У таких умовах модернізація систем зрошення стає не просто актуальною — вона критично необхідна для забезпечення стабільності аграрного сектору та продовольчої безпеки.
«Ми не маємо права ігнорувати зміни клімату, руйнацію інфраструктури та виклики для аграрної стабільності», — наголосив Міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль.
Саме тому розроблено «Довгостроковий план розвитку іригаційного комплексу до 2050 року», який передбачає передачу управління водокористувачам, оновлення насосних станцій та залучення інвестицій.
Документ узгоджений із Водною стратегією України та підтримується Європейською Комісією в рамках ініціативи «Ukraine Facility». Паралельно триває співпраця зі Світовим банком, що спрямована на оцінку інвестиційної привабливості галузі в умовах зміни клімату.
Системні зміни: що передбачає нова модель іригації
Актуальність цього Плану підкріплена трьома ключовими факторами:
-
Кліматичні загрози: за прогнозами, до 2050 року близько 50% орних земель можуть перейти до зони ризикованого землеробства.
-
Застаріла інфраструктура: лише 13% наявних зрошуваних земель фактично використовуються через технічну неспроможність систем.
-
Руйнування через війну: російська агресія, зокрема підрив Каховської ГЕС, знищила основні джерела водопостачання на півдні України.
Головним акцентом реформи є передача частини зрошувальної інфраструктури у власність Організаціям водокористувачів (ОВК).
«Наша головна мета при розробці цього Плану — створити ефективний сектор зрошення, де ключову роль відіграватимуть Організації водокористувачів», — зазначив Віталій Коваль.
До 2030 року передбачено створення 110 таких організацій. Вже сьогодні перші ОВК на Одещині та Полтавщині отримали у власність відповідні об’єкти.
Інвестиції, інновації та перспективи аграрної стійкості
Трансформація зрошення передбачає:
-
Масштабну модернізацію насосних станцій та каналів: до 2030 року планується оновлення 38 насосних станцій і реконструкція 66 км водогонів.
-
Фінансування через держбюджет, міжнародну допомогу, кредити та приватні інвестиції. Наприклад, у 2024 році 10 аграрним підприємствам було надано 39,4 млн грн для інженерної інфраструктури на 2,5 тис. га.
-
Науковий супровід і підготовку фахівців для роботи з сучасними технологіями.
-
Екологічну відповідальність: акцент на збереженні родючості, захисті ґрунтів та вод.
Очікувані результати — збільшення зрошуваних площ до 235 тис. га до 2030 року, а до 2050 — до 750 тис. га. Підвищення врожайності на зрошуваних землях може сягати до 92%, що принесе понад 2,3 млрд грн додаткових щорічних доходів аграріям.
«Відродження зрошення — це інвестиція в майбутнє України, в її продовольчу безпеку та економічне процвітання», — підсумував міністр.
