Повномасштабне вторгнення Росії стало довготривалим фактором нестабільності для українського аграрного сектору. Попри те що АПК залишається однією з ключових галузей економіки та забезпечує значну частку валютної виручки країни, його функціонування відбувається в умовах постійних ризиків — від руйнування виробничої та портової інфраструктури до нестачі персоналу й перебоїв з енергопостачанням.
Про це в коментарі Укрінформу повідомив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький. За його словами, війна комплексно вплинула на всі ланки виробничого та експортного ланцюга.
«Війна принесла також виклики для діяльності аграрного сектора. Це пов’язано, окрім енергетичної кризи, зі складністю логістики, обстрілами портової інфраструктури, а відповідно – з більшою собівартістю логістики та відправки товарів», – зазначив він.
Порушення традиційних експортних маршрутів через морські порти, їх обстріли та тимчасові обмеження роботи змусили бізнес переорієнтовуватися на альтернативні шляхи — залізницю, автомобільні переходи та дунайські порти. Такі зміни, хоч і дозволили зберегти експорт, призвели до подорожчання перевезень і зниження маржинальності виробництва. В умовах глобальної конкуренції це особливо чутливо для виробників зерна, олійних культур та продукції тваринництва.
Окремою проблемою залишається кадровий дефіцит.
«Люди – це критичний фактор. Багато пішли обороняти нашу країну, є постійний дефіцит висококваліфікованих працівників. Частина людей емігрувала або була змушена переїхати», – пояснив Т. Висоцький.
Брак механізаторів, інженерів, ветеринарних спеціалістів та інших фахівців ускладнює проведення польових робіт і обслуговування техніки. Частково аграрії компенсують нестачу працівників автоматизацією процесів і підвищенням продуктивності, однак це потребує додаткових інвестицій, що в умовах воєнних ризиків є складним завданням.
Суттєвий вплив має й енергетичний чинник. Після масованих атак на енергосистему країни аграрні підприємства змушені працювати в режимі обмежень електропостачання, особливо в осінньо-зимовий період, коли навантаження на мережу зростає.
«Для аграрного сектора і працівників сільського господарства застосовуються відключення електроенергії, тобто є обмеження електропостачання. В умовах екстремальних морозів доступ до постійного електропостачання є ще меншим. Це означає необхідність більш інтенсивної роботи на генераторах», – сказав заступник міністра.
Використання генераторів дозволяє підтримувати безперервність виробничих процесів, зокрема на елеваторах, у тваринницьких комплексах та переробних підприємствах. Водночас пальне для генерації електроенергії збільшує витрати.
«Собівартість електроенергії, виробленої генераторами, є вищою, а це впливає на кінцеву вартість агропродукції», – додав він.
В умовах низьких температур ускладнюється й технологічний процес у тваринництві та рослинництві.
«З точки зору роботи при низьких температурах, догляду за тваринами та рослинами ці умови також є складнішими. Проте наразі це не є чимось критичним з точки зору адаптації. Короткостроково аграрії адаптувалися», – наголосив Т. Висоцький.
Попри сукупність викликів, галузь демонструє здатність до пристосування. Підприємства диверсифікують канали збуту, інвестують у резервні джерела живлення, оптимізують структуру витрат і впроваджують нові управлінські рішення. Держава та міжнародні партнери паралельно реалізують програми підтримки, спрямовані на збереження виробничого потенціалу, адже аграрний сектор залишається критично важливим для продовольчої безпеки країни та валютних надходжень.
Таким чином, війна створює для АПК системні й довгострокові ризики, однак водночас стимулює структурні зміни та пришвидшену адаптацію галузі до нових реалій.
