Реалізація сої на внутрішньому ринку України поступово стає економічно привабливішою порівняно з експортними поставками. Така тенденція формується на тлі помірної зовнішньої торгівлі та активнішої роботи вітчизняних переробних підприємств, які нарощують закупівлі сировини на найближчі місяці. Водночас експорт сої залишається стриманим через жорстку конкуренцію на світових ринках, насамперед з боку Бразилії та США, що традиційно мають великі обсяги пропозиції.
Аналітики сільськогосподарського кооперативу ПУСК, створеного в межах Всеукраїнської аграрної ради, звертають увагу на те, що експортні обсяги української сої наразі не демонструють активного зростання.
«Обсяги експорту української сої становлять близько 117 тис. т. Ринок рухається досить стримано. Водночас внутрішній ринок сої поступово стає більш привабливим. Переробні підприємства нарощують покриття на лютий – березень, а ціни коригуються з урахуванням валютного курсу. Станом на 20 січня умовні закупівельні ціни переробників перебувають у межах 18,6–19 тис. грн/т на ГМ сою та від 19,5 тис. грн/т — на не-ГМ. Портові котирування залишаються без істотних змін», — зазначають аналітики.
Фактично внутрішній попит підтримується стабільною роботою переробки, яка орієнтується як на виробництво соєвої олії та шроту, так і на забезпечення кормової бази. За таких умов аграрії отримують можливість диверсифікувати канали збуту та менше залежати від ситуації в портах і на зовнішніх ринках.
Водночас вирішальну роль у формуванні цінових очікувань продовжує відігравати глобальна кон’юнктура.
«Після стрімкого осіннього зростання біржові котирування перейшли у фазу корекції, однак саме з цієї корекції може сформуватися нова хвиля підвищення цін. Водночас на ключових для України ринках — зокрема Туреччини та Єгипту — бразильська соя на період березень – квітень наразі виглядає більш конкурентною, через що попит на українську продукцію залишається стриманим. Тож потенційне зростання біржових котирувань може стати ключовим фактором підтримки ринку», — вважають у ПУСК.
За оцінками фахівців, поточна ситуація вимагає від виробників більш гнучкого підходу до продажу сої, з урахуванням як внутрішніх цінових сигналів, так і можливих змін на світових біржах.
«По сої зберігається потенціал зростання цін. Тому цю культуру найближчими місяцями доцільно розглядати як інструмент більш гнучкої цінової стратегії», — резюмують аналітики.
