Вирощування високоприбуткових культур, зокрема соняшнику, який є одним із найрентабельніших, призводить до скорочення різноманітності сільськогосподарських культур у сівозміні. Як наслідок, у ґрунті накопичуються залишки діючих речовин засобів захисту рослин, які можуть негативно впливати на наступні посіви.
За словами Сергія Уварова, менеджера з розвитку агротехнологій у північно-східному та західному регіонах компанії LNZ Group, перед тим як сіяти соняшник, необхідно враховувати аграрну історію поля за попередні роки: які культури там вирощувалися та які препарати застосовувалися.
«Деякі препарати мають певні обмеження щодо використання в сівозміні, проте це не завжди зупиняє аграріїв від посіву соняшнику. У результаті під час вегетації культури можна спостерігати фітотоксичні прояви: деформацію та скручування листків, уповільнення росту, а в деяких випадках навіть загибель рослин», — зазначив експерт.
Однією з основних причин фітотоксичності є порушення регламенту застосування засобів захисту рослин, особливо гербіцидів. Неправильне їх використання може призвести до пригнічення розвитку культури, що безпосередньо вплине на обсяг і якість врожаю.
«При виборі гербіцидів для захисту соняшнику необхідно враховувати ґрунтово-кліматичні умови. Вологість регіону та тип ґрунту визначають ефективність дії конкретних препаратів, що допомагає мінімізувати їх фітотоксичний вплив. Наприклад, препарати бренду DEFENDA представлені здебільшого у вигляді однокомпонентних засобів, що дозволяє обрати найбільш відповідні діючі речовини для конкретної місцевості», — пояснив Уваров.
Він також навів приклад гербіциду «Сахара», який набув популярності у південних областях. За низької вологості цей препарат ефективно контролює бур'яни, зменшуючи при цьому негативний вплив на соняшник. Водночас, якщо в регіоні переважає прохолодний і вологий клімат, можливе проявлення фітотоксичної дії на культуру.
Ще одним поширеним фактором, що призводить до фітотоксичних проявів на соняшнику, є застосування страхових гербіцидів із порушенням регламенту. Особливо це стосується випадків, коли обробка проводиться на пізніших фазах росту рослин, що може призвести до порушення формування кошика: він стає деформованим або квітки не зав'язуються взагалі.
«Часто виробники засобів захисту не вказують точні фази внесення грамініцидів, а рекомендують обприскування без прив’язки до стадії розвитку культури. Але досвід показує, що використання таких препаратів на пізніх стадіях росту негативно впливає на майбутній урожай. Найкращий період для їх застосування — фаза 2-4 пари справжніх листків, за температури повітря від +10°C до +25°C та достатньої кількості ґрунтової вологи», — наголосив спеціаліст.
Однак через мінливі погодні умови оптимальні умови для внесення таких препаратів складаються нечасто.
Крім того, до фітотоксичних проявів може призводити недотримання інтервалів між застосуванням грамініцидів та інших агрохімікатів, зокрема гербіцидів проти дводольних бур’янів, фунгіцидів та мікродобрив.
«Навіть якщо препарати не змішували в одній баковій суміші, вони можуть взаємодіяти безпосередньо в рослині, спричиняючи негативні наслідки», — підсумував Сергій Уваров.
