ЄС на роздоріжжі: мільярди на “еко-схеми” без результату.
Реформа Спільної сільськогосподарської політики ЄС (CAP), запроваджена з 2023 року, мала на меті зробити сільське господарство більш екологічним. Нові «еко-схеми» повинні були стимулювати фермерів впроваджувати стійкі практики, такі як зменшення використання хімікатів, збереження природних середовищ та ротацію культур.
Джерело: Politico — Billions in EU farm subsidies tied to greenwashing (https://www.politico.eu/article/billions-eu-farm-subsidies-greenwashing-cap-eco-schemes/)
Однак, як свідчить розслідування видання Politico та дослідження екологічних організацій BirdLife Europe і NABU, багато країн ЄС використовують ці програми для підтримки існуючих практик, що не сприяє реальним екологічним змінам. Близько €48,5 мільярда, або чверть бюджету прямих виплат, витрачаються на заходи, які не вимагають змін або просто субсидують поточні практики.
Джерело: BirdLife & NABU — The untapped potential of eco-schemes (https://www.birdlife.org/wp-content/uploads/2025/02/The-untapped-potential-of-eco-schemes-BirdLife_Nabu.pdf)
Приклади з країн ЄС
Польща: Програма «вуглецевого землеробства» отримала значно більше заявок, ніж очікувалося, що свідчить про те, що фермери отримують виплати за вже існуючі практики.
Джерело: Politico — CAP greenwashing in Poland (https://www.politico.eu/article/billions-eu-farm-subsidies-greenwashing-cap-eco-schemes/)
Нідерланди: Система нарахування балів за 22 еко-схеми стимулює мінімальну участь, оскільки обмеження на виплати не заохочують до додаткових зусиль.
Джерело: Politico — Dutch eco-schemes loopholes (https://www.politico.eu/article/billions-eu-farm-subsidies-greenwashing-cap-eco-schemes/)
Крім того, бюрократичні бар’єри, низька оплата і складність програм стримують учасників, які готові до справжніх «зелених» кроків.
> Джерело: Reuters — EU proposes curbing green rules on farm subsidies (https://www.reuters.com/sustainability/climate-energy/eu-proposes-curbing-more-green-rules-farming-subsidies-2025-05-14/)
Уроки для України: як не повторити чужих помилок
Ситуація в ЄС надзвичайно показова для України, яка прагне гармонізувати свою аграрну політику із європейськими стандартами. У 2023–2025 роках в Україні формуються основи екологічно орієнтованої аграрної політики: розробляються «зелені» вимоги до отримання держпідтримки, адаптуються інструменти оцінки впливу на довкілля, планується запровадження еко-схем.
> Джерело: Free Policy Briefs — EU Accession and Sustainability Challenges for Ukraine's Agriculture (https://freepolicybriefs.org/2024/11/18/eu-accession-ukraine/)
Однак є ризики:
Відсутність чіткої методології щодо оцінки екологічної ефективності агропрактик.
Низька поінформованість фермерів, особливо малих і середніх, щодо переваг сталого господарювання.
Спокуса скопіювати формальний підхід, який уже провалився в деяких країнах ЄС.
> Джерело: KSE — The New Agricultural Support System in Ukraine: Who Really Benefits? (https://kse.ua/community/stories/the-new-agricultural-support-system-in-ukraine-who-really-benefits/)
Водночас, в Україні є потенціал запровадити ефективніші механізми:
Гнучкі, але амбітні еко-схеми, спрямовані на захист ґрунтів, водних ресурсів, запобігання ерозії.
Пілотні проєкти за участі локальних громад, які можна масштабувати.
Моніторинг ефективності за участі незалежних екологічних експертів.
> Джерело: World Bank — Seeds of Hope: Helping Ukraine's Farmers Build Resilience (https://www.worldbank.org/en/news/immersive-story/2024/10/03/seeds-of-hope-helping-ukraine-farmers-build-resilience)
Чи буде Україна мудрішою?
Європейський досвід демонструє: екологічна трансформація аграрного сектору не відбудеться сама собою. Якщо субсидії не супроводжуються реальними вимогами і контролем, вони ризикують перетворитися на інструмент збереження старої моделі, шкідливої як для природи, так і для майбутнього сільських громад.
Для України, яка відновлює свою економіку після війни та інтегрується до ЄС, аграрна екополітика має стати не
лише даниною моді, а реальною інвестицією в сталість і конкурентоздатність.
