На Півдні України фермери дедалі частіше звертають увагу на альтернативні культури, які краще пристосовані до змін клімату. Однією з таких культур є мигдаль, який, за словами фермера і селекціонера Володимира Балабана з Ізмаїльського району Одещини, має виняткові переваги.
«Ця культура особливо в південних регіонах України і в регіонах, де немає зрошення. Це культура номер один. Чому я так вважаю? Тому що за 28 років в садівництві, працюючи з мабуть всіма культурами плодово-ягідними та овочевими, побачив в мигдалю дуже велику перспективу», – розповідає Володимир Балабан.
Фермер наголошує на високій стійкості мигдалю до посух і опадів, зокрема граду. Завдяки подвійній захисній оболонці ядро лишається неушкодженим навіть після сильних бур.
«Ядро покрите двома оболонками – це екзокарпія і мезокарпія. Град навіть, град сильний, не може дістатися до ядра. І навіть якщо оболонка, ендокарпій, буде трошки пошкоджений градом, то все одно ядро буде ціле, і на осінь ви будете збирати цілий гарний врожай гарної якості», – додає він.
На відміну від черешні чи абрикосів, які в умовах несприятливої погоди можуть втратити більшість врожаю, мигдаль демонструє стабільну продуктивність.
«В порівнянні з найближчими конкурентами в Україні – черешнею та абрикосом, які в несприятливих умовах втрачають від 50 до 70% врожайності, мигдаль вирізняється стабільністю», – зазначає Балабан.
Ще одна перевага цієї культури — можливість вирощування без використання хімікатів та зрошення.
«Мигдаль не потребує обов’язкового зрошення та обробки хімічними препаратами задля стабільної врожайності. Цей сад зараз на органіці, тобто без застосування міндобрив, тільки органіка. Стараємось без хімії, тому що є дітки, є дуже багато охочих скуштувати цей продукт органічний, і ціна на органічний продукт, знаєте, дорожче», – підкреслює фермер.
Водночас фермер вказує на головну проблему — нестачу товарних обсягів для експорту. Хоча український мигдаль часто перевершує каліфорнійський за якістю, обмежені партії не дозволяють повноцінно виходити на зовнішні ринки.
«В минулому у році восени спілкувався з компанією, яка експортує з України грецький горіх, з Турції фундук і з Каліфорнії мигдаль, і компанія замовила хоча б на початку 50 тонн. Зараз є декілька вже замовлень, люди, компанії з України хочуть забирати готовий продукт – ядро. Але є одна проблема – це нестача великої партії», – пояснює Балабан.
Він активно займається селекційною роботою і вже має результати.
«Я перший на Україні селекціонер, який займається створенням нових сортів. Зараз навчаюсь і працюю в інституті кліматично орієнтованого сільського господарства. І свого часу створив три сорти – це Балабанівський, Фламінго і Лідер. Зараз спільно в прошлому році з колегами з інститутом занесли їх у держреєстр», – розповів він.
Залежно від сорту та густоти насаджень, з одного гектара мигдалевого саду можна зібрати від 800 кг до 2 тонн ядра.
«Обережно і звертайтеся до фахівців цієї справи, а не до шарлатанів, які красиво говорять. Якщо це садок з трьома-п’ятьма деревцями – не питання, можете придбати на ринку, на базарі або там з інтернету замовити. Але якщо ви хочете закласти професійний садок, звертайтесь, будь ласка, до професіоналів своєї справи», – застерігає фермер.
Поширення мигдалю в Україні може стати не лише відповіддю на кліматичні виклики, а й шансом для експорту органічної продукції з високою доданою вартістю. З огляду на стабільний попит і рентабельність, культура має всі шанси стати ключовою в садівництві регіону.
