Сільськогосподарське господарство «Олександрівське», засноване у 1997 році, понад 25 років займалося тваринництвом — вирощували велику рогату худобу, свиней, птицю та кролів. До початку війни підприємство мало підрозділи у Селідовому, Вугледарі та Маріуполі.
«Всі кролі – близько трьох тисяч – загинули під Вугледаром. Там все КАБами розбомбили. Одна птахофабрика на 100 тис. курей була знищена в Маріуполі. Ще рік після початку великої війни ми працювали біля Селідового, але, зрештою, і там все розбомбили, тварини і птахи загинули», – розповідає власник підприємства Юрій Зубко.
Попри постійні ворожі атаки, господарство продовжувало працювати ще протягом майже двох років після початку повномасштабного вторгнення. Воно залишалося єдиним підприємством у регіоні, що виробляло курячі яйця, адже решта птахофабрик зазнали повного знищення.
Проте у лютому 2024 року діяльність довелося згорнути.
«Виїхали, думали що ненадовго, майже нічого з майна не вивозили, бо більшість обладнання вже було понівечено. Релокувалися у Вінницьку область, купили птахофабрику, повністю її запустили, відновили потужність», – говорить Юрій Зубко.
На новій локації виробництво вже вийшло на повну потужність: поголів’я курей-несучок наразі становить 700 тисяч, що значно більше, ніж було до війни (450 тисяч). У найближчих планах – додатково збільшити чисельність поголів’я ще на 250 тисяч за рахунок молодняка.
Разом із підприємцем до Вінниччини переїхали понад десять родин колишніх працівників, які зараз працюють на модернізованому виробництві.
Також керівник підприємства планує збудувати біогазову установку неподалік Вінниці. Вона дозволить забезпечити птахофабрику енергією з відходів та частково реалізовувати електроенергію в енергосистему України.
У контексті війни приклади таких релокацій відіграють критичну роль для продовольчої безпеки. Відновлення агровиробництва в більш спокійних регіонах дозволяє зберегти робочі місця та підтримати економіку.
