Попри масштабні удари по складській інфраструктурі України, повністю знищити наявні потужності для зберігання продукції росії буде вкрай складно. Про це заявив засновник і співвласник мереж продуктових магазинів Varus та EVA Руслан Шостак у Facebook.
За його оцінкою, від початку повномасштабної війни Україна втратила близько 2,1 млн м² складських приміщень класу А та Б+. Значна частина цих об'єктів припадала на Київську область — близько 1,5 млн м². При цьому приблизно 900 тис. м² складських площ були знищені вже з початку 2026 року.
Водночас складська інфраструктура в Україні не обмежується лише об'єктами найвищих класів. На початок повномасштабної війни загальний обсяг складів класу А і Б оцінювався у 4,2 млн м². За час війни в експлуатацію додатково ввели ще близько 800 тис. м².
Таким чином, за наведеними Шостаком підрахунками, загальний обсяг таких складських площ становив близько 5 млн м², з яких приблизно 2,1 млн м² були знищені. У розпорядженні бізнесу залишилося орієнтовно 2,9 млн м², тобто майже половина від сукупного обсягу.
При цьому ці цифри не охоплюють усю складську інфраструктуру країни. Йдеться також про приміщення великих підприємств, які мають склади різних класів. Їхня загальна площа, за словами Шостака, вимірюється десятками мільйонів квадратних метрів.
Він вважає, що за нинішніх темпів атак знищення 90% українських складських площ зайняло б у росії десятиліття, навіть якщо припустити, що нові об'єкти в Україні взагалі не будуватимуться та зруйновані потужності не відновлюватимуться.
Окремо Шостак звернув увагу на наслідки атак по розподільчих центрах торговельних мереж. За його словами, знищення таких об'єктів є серйозною проблемою для постраждалого бізнесу, оскільки вони відіграють важливу роль у забезпеченні магазинів товарами та роботі логістичного ланцюга.
Водночас він закликав споживачів не реагувати на такі атаки панічними закупівлями. На його думку, найкращою практичною підтримкою для мереж, які зазнали втрат, залишаються звичайні покупки. При цьому потреби скуповувати великі обсяги товарів немає, оскільки необхідну продукцію можна буде знайти в інших магазинах, якщо її тимчасово не буде в конкретній торговельній мережі.
Шостак також зазначив, що після пошкодження об'єктів постраждалій мережі може знадобитися до двох тижнів для відновлення роботи та перебудови ланцюга постачання.
Ситуація зі складською інфраструктурою безпосередньо пов'язана зі стабільністю постачання товарів. Розподільчі центри забезпечують приймання, зберігання та подальше переміщення продукції до торговельних точок, тому їх пошкодження створює для ритейлерів додаткові логістичні труднощі.
Водночас наведені Шостаком оцінки свідчать, що навіть значні втрати окремих складських об'єктів не означають автоматичного зникнення складської інфраструктури країни. Поряд із зруйнованими потужностями продовжують функціонувати інші об'єкти, а частина нових складських площ була введена в експлуатацію вже після початку повномасштабної війни.
