В Україні аграрні асоціації виступили з терміновим закликом до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства щодо відкриття імпорту вапняково-аміачної селітри (ВАС) через морські порти. Ініціаторами звернення стали Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) спільно з «Українським клубом аграрного бізнесу» (УКАБ). Причиною стала критична ситуація з постачанням азотних добрив напередодні весняної посівної.
Аграрії наголошують, що після пошкоджень портової інфраструктури внаслідок атак Росії діє заборона на перевалку, транспортування та зберігання аміачної та вапняково-аміачної селітри. Водночас експерти відзначають, що класифікація ВАС як вибухонебезпечної не має наукового обґрунтування.
«Не було надано пояснень, на підставі яких документів чи досліджень був зроблений висновок, що вапняково-аміачна селітра є вибухонебезпечною», — наголошується у зверненні асоціацій.
У своїх аргументах вони посилаються на міжнародні стандарти. Згідно з UN Model Regulations, вапняково-аміачна селітра відноситься до категорії UN 2071 як не вибухонебезпечний вантаж. Марки А і Б з масовою часткою азоту до 28% вважаються негорючими та безпечними з точки зору пожежі та вибуху.
На тлі чинної заборони внутрішнє виробництво аміачної селітри скоротилося майже вдвічі — із 1,99 млн т у 2024–2025 роках до 1,016 млн т у сезоні 2025–2026. Разом із падінням пропозиції це вже спричинило дефіцит у 100–170 тис. т, що безпосередньо впливає на підготовку до весняної посівної.
ВАР та УКАБ попереджають про потенційні системні наслідки для економіки країни. Скорочення загального врожаю через нестачу азоту може сягнути 20%. За даними асоціацій, близько половини українських ґрунтів можна ефективно удобрювати саме вапняково-аміачною селітрою, проте зараз аграрії практично позбавлені доступу до неї.
При цьому асоціації підтримують заходи безпеки в умовах війни, пропонуючи водночас організувати контрольований імпорт. Йдеться про дозвіл на ввезення через дунайські порти за наявності паспорта безпеки для продукції з вмістом аміачної селітри до 80% (масова частка азоту до 27,52%) та через чорноморські порти — до 70% (масова частка азоту до 24,08%).
«Оперативне рішення є критично важливим перед весняною посівною, адже від доступності азотних добрив залежить не лише врожай, а й стабільність агроекспорту та продовольча безпека України», — підсумовують у ВАР та УКАБ.
Дефіцит добрив не лише загрожує зниженням врожайності, а й може підвищити ціни на ринку зернових і овочевих культур, вплинути на доходи фермерів та спричинити дисбаланс у логістиці та експорті агропродукції.
