15 січня 2025 року президент Володимир Зеленський підписав закон, який започатковує гармонізацію українського законодавства у сфері пестицидів із вимогами Європейського Союзу. Практичне впровадження нових правил розпочнеться з 2028 року. Одним із головних наслідків стане перегляд переліку дозволених діючих речовин, що вимагатиме від аграріїв адаптації технологій вирощування сільськогосподарських культур.
Наразі в Україні дозволено використовувати 251 діючу речовину пестицидів. Після приведення законодавства у відповідність до норм ЄС близько 101 із них може бути заборонена, тож у використанні залишиться приблизно 60% нинішнього переліку.
За словами доцента кафедри землеробства та гербології НУБіП Миколи Косолапа, під обмеження можуть потрапити пропізохлор, С-метолахлор, нікосульфурон, феноксапроп, бромоксиніл, фенмедіфам, десмедіфам та низка інших речовин.
Найвідчутніше нові вимоги можуть позначитися на виробництві соняшнику. Як пояснив науковець, приблизно третину цієї культури в Україні вирощують за технологіями, для яких окремі діючі речовини фактично не мають повноцінної заміни. У разі їх вилучення аграріям доведеться переглядати сортовий склад посівів, що може призвести до додаткових витрат і втрати частини врожайності. З огляду на те, що соняшник є однією з ключових експортних та економічно важливих культур для України, така перебудова стане серйозним викликом для виробників.
Зміни торкнуться й інших культур. Зокрема, без фенмедіфаму та десмедіфаму значно складніше контролювати бур'яни після сходів цукрових буряків. Водночас Микола Косолап звернув увагу, що в країнах ЄС буряки успішно вирощують і без цих препаратів, тому українські господарства можуть використати європейський досвід і поступово адаптувати власні технології.
Окремо фахівець відзначив ситуацію з кукурудзою. За його словами, нікосульфурон входить до складу 88 препаратів, які застосовують для її захисту. Його можливе обмеження знизить ефективність післясходового контролю бур'янів, однак для кукурудзи існують альтернативні рішення, тому ситуація виглядає менш критичною, ніж у випадку із соняшником.
Водночас гармонізація законодавства стосується не лише переліку дозволених речовин. Україна поступово переходить до принципів інтегрованого захисту рослин (Integrated Pest Management, IPM), який давно застосовується в країнах ЄС. Такий підхід передбачає використання хімічних засобів лише тоді, коли інші методи не забезпечують належного результату.
Провідний агроном-консультант ПП «Західний Буг» Роман Дубінін зазначив, що за європейськими правилами кожне застосування препарату має бути обґрунтованим і підтвердженим результатами спостережень за посівами. Рішення про обробку ухвалюється лише після оцінки економічного порогу шкодочинності, а всі проведені роботи повинні бути задокументовані.
Інтегрований захист рослин передбачає:
- регулярний моніторинг шкідників і хвороб із фіксацією результатів у журналах і пастках;
- визначення економічного порогу шкодочинності перед застосуванням засобів захисту;
- документальне обґрунтування кожної обробки із зазначенням її причини та об'єкта;
- пріоритет агротехнічних, біологічних і організаційних методів над хімічними;
- ведення стандартизованих електронних журналів, які можуть перевіряти аудитори.
Експерти зазначають, що готуватися до нових правил варто вже зараз, адже перебудова технологій вирощування потребує часу. Під час засідання Дискусійного соєвого клубу вони рекомендували аграріям:
- заздалегідь розробляти резервні схеми захисту рослин на випадок вилучення окремих діючих речовин, насамперед для соняшнику та гороху;
- вивчати FRAC-групи та чергувати фунгіциди з різними механізмами дії, щоб зменшити ризик виникнення резистентності;
- активніше використовувати агротехнічні методи, зокрема сівозміну, а також підтримувати чистоту лісосмуг і країв полів;
- уже зараз вести облік усіх обробок у форматі, максимально наближеному до майбутніх вимог ЄС;
- інтегрувати біологічні методи захисту в єдину систему вирощування, а не використовувати їх окремо від інших елементів захисту рослин.
