Сфера захисту рослин в Україні готується до суттєвих змін, які мають змінити принципи взаємодії бізнесу та держави. У центрі реформи — створення єдиної цифрової системи державної реєстрації, що охопить значну частину процесів, пов’язаних із фітосанітарним контролем та обігом рослинної продукції. Ініціаторами змін виступають Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства разом із профільними державними структурами.
Запровадження цифрових інструментів має наблизити українське законодавство до європейських норм і водночас зробити більшість процедур більш прозорими та зручними для учасників ринку. Одним із головних завдань реформи є скорочення паперового документообігу, автоматизація процесів та посилення простежуваності продукції на всіх етапах її руху.
Основні зміни, які передбачає нова система, охоплюють кілька ключових напрямів.
1. Обов’язкова державна реєстрація для професійних операторів
Після запуску нових механізмів державна реєстрація стане необхідною для всіх професійних учасників ринку, діяльність яких пов’язана з рослинами та продукцією рослинного походження, що потребують оформлення фітосанітарних сертифікатів або паспортів.
Нові вимоги стосуватимуться дистриб’юторів засобів захисту рослин, агроконсультантів, лабораторій, навчальних центрів, а також організацій, які здійснюють технічний контроль обладнання. Водночас законодавство передбачає винятки для окремих категорій. Зокрема, дрібні виробники, які продають незначні обсяги рослин чи насіння безпосередньо кінцевим споживачам без використання дистанційної торгівлі, звільнятимуться від такої процедури. Не поширюватиметься обов’язкова реєстрація і на компанії, які займаються виключно перевезенням вантажів.
2. Повний перехід взаємодії з державою в онлайн-формат
Усі основні адміністративні процедури планують здійснювати через автоматизовану систему PHIS (Phytosanitary Inspection System). Завдяки її інтеграції з платформою «Трембіта» значна частина перевірок виконуватиметься автоматично.
Система зможе підтверджувати особу заявника через Дія.Підпис, а також самостійно отримувати необхідні дані з державних реєстрів, включно з кодами ЄДРПОУ та КВЕД. Це дозволить мінімізувати кількість ручних операцій та скоротити час обробки документів. Для розгляду заяв контролюючим органам відводитиметься до п’яти робочих днів.
3. Єдина система ідентифікації учасників ринку
Кожен зареєстрований суб’єкт отримуватиме індивідуальний літерно-цифровий код. Така система має спростити ідентифікацію учасників ринку та визначення їхніх повноважень.
Окремі маркери передбачені для різних категорій операторів. Наприклад, дистриб’ютори засобів захисту рослин отримуватимуть позначення D, тоді як агроконсультанти — позначення A. Власні коди також матимуть лабораторії, професійні користувачі препаратів, оператори, які мають право оформлювати паспорти рослин, та суб’єкти, що займаються маркуванням дерев’яної тари.
Для професійних користувачів пестицидів I класу небезпечності вводиться спеціальний маркер U1. Отримати його можна буде лише після проходження відповідного навчання та складання іспиту. Без такого підтвердження придбати зазначені препарати на законних підставах буде неможливо.
4. Посилення простежуваності продукції
Одним із найважливіших елементів цифрової реформи стане впровадження наскрізної системи контролю. Кожен фітосанітарний сертифікат, паспорт рослини або маркування тари матиме власний QR-код.
Завдяки цьому контролюючі органи зможуть оперативно отримувати необхідну інформацію без додаткових запитів чи перевірок. Після сканування коду буде доступна інформація про походження товару, результати лабораторних досліджень, а також про суб’єкта, який працює з відповідною продукцією.
Подібні механізми широко використовуються в країнах Європейського Союзу, де простежуваність продукції вважається одним із базових інструментів забезпечення безпечності та контролю за ринком.
5. Оперативне оновлення даних і відповідальність за порушення
Учасники ринку повинні будуть своєчасно вносити зміни до своїх реєстраційних даних у разі зміни обставин або видів діяльності.
Якщо ж контролюючі органи виявлять фальсифіковану продукцію чи серйозні порушення законодавства, рішення про припинення реєстрації ухвалюватиметься без зволікань. Після цього оператора виключатимуть із системи вже наступного дня.
«Перехід на цифрові інструменти – це вимоги євроінтеграції, а також спрощення умов для українського бізнесу. Завдяки взаємодії платформ PHIS та “Трембіта” ми повністю ліквідуємо корупційні ризики та скорочуємо розгляд заяв до кількох днів. Нова система гарантує безпрецедентну простежуваність продукції, що відкриє легальним експортерам “зелений коридор” до ЄС та надійно захистить наш ринок від фальсифікату. При цьому держава мінімізувала будь-який регуляторний тиск на дрібних виробників», – зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький.
Впровадження цифрової системи є одним із ключових етапів реалізації Закону України «Про державне регулювання сфери захисту рослин». Повноцінне набуття ним чинності заплановане на 17 січня 2028 року. До цього часу триватиме поетапне створення державних реєстрів та запуск окремих цифрових сервісів.
Наразі триває підготовчий етап. Держпродспоживслужба працює над розробкою та тестуванням необхідної цифрової інфраструктури, а також проводить консультації з представниками аграрного бізнесу, профільними асоціаціями, лабораторіями та навчальними установами. Така підготовка має допомогти учасникам ринку завчасно адаптуватися до майбутніх змін та нових правил роботи.
Роз’яснювальні матеріали щодо реформи були підготовлені за підтримки проєкту ЄС EU4SaferFood, спрямованого на подальше узгодження українського законодавства з європейськими вимогами у сфері безпечності харчових продуктів, фітосанітарії, здоров’я та благополуччя тварин.
