Попри складні умови ведення агробізнесу, вирощування ягід в Україні й надалі залишається одним із напрямів, здатних забезпечувати стабільний фінансовий результат. Водночас учасникам ринку не варто розраховувати на надзвичайно високі прибутки, адже ефективність такого виробництва залежить від багатьох чинників — від правильного планування інвестицій до ретельного контролю витрат на кожному етапі.
Президентка Асоціації «Ягідництво України» та голова спілки «Інноваційне фермерство та кооперація» Ірина Кухтіна зазначила, що в довгостроковій перспективі середній рівень прибутковості ягідного сектору становить близько 30%. За її оцінкою, ключову роль у досягненні позитивного результату відіграє не лише врожайність, а й уміння виробника правильно оцінювати економіку господарства, аналізувати вкладені кошти та розуміти реальний фінансовий результат своєї діяльності.
Ягідна галузь не належить до сфер, де можна очікувати надприбутків на рівні 100–300%. Саме тому виробникам важливо формувати реалістичні очікування та будувати бізнес-модель на основі економічних розрахунків, а не лише прогнозів щодо обсягів виробництва.
За словами Ірини Кухтіної, однією з найпоширеніших помилок є переконання, що високий урожай автоматично свідчить про успішність підприємства. Вона пояснила, що між великими валовими зборами та реальною ефективністю господарювання часто існує суттєва різниця. Особливо це помітно у випадках, коли система мотивації агрономів базується переважно на показниках урожайності з одного гектара.
Експертка звернула увагу на те, що кожне додаткове збільшення врожаю супроводжується певними витратами. У деяких випадках собівартість додатково отриманої продукції може перевищувати ту ціну, яку виробник здатен отримати на ринку. Тому прагнення до максимально можливих показників урожайності не завжди є економічно виправданим.
Ще одним ризиком для новачків у ягідному бізнесі вона назвала неправильне трактування фінансових показників. На її думку, прибуток у бухгалтерській звітності не завжди відображає фактичну наявність коштів у господарстві. Причиною цього часто стає амортизація основних засобів та капітальних вкладень.
Коли підприємство інвестує значні суми у техніку, інфраструктуру чи сучасні технології, ці витрати розподіляються на кілька років. У результаті фінансова звітність може демонструвати прибуток, хоча вільних коштів для розвитку або нових вкладень фактично бракує. Саме тому аграріям важливо аналізувати не лише показники прибутковості, а й рух грошових потоків.
Окрему увагу Ірина Кухтіна приділила проблемі надмірних інвестицій. Вона застерегла, що впровадження дорогих технологічних рішень не завжди виправдане, якщо ринок збуту не дозволяє повернути вкладені кошти у прийнятні строки. У таких випадках термін окупності може зрости з кількох років до півтора десятиліття.
Фахівчиня вважає, що для сталого розвитку ягідного господарства необхідно підтримувати баланс між обсягом інвестицій та реальними можливостями ринку. Надмірне вкладення ресурсів може створювати не менші ризики, ніж недостатнє фінансування. Саме тому успіх у ягідництві визначається не рекордними показниками врожайності, а здатністю виробника приймати економічно виважені рішення та контролювати ефективність кожного вкладеного ресурсу.
