Європейський парламент остаточно підтримав регламент, який встановлює нові правила для рослин, створених із застосуванням нових геномних технологій (NGT). Документ закладає новий підхід до регулювання таких культур у країнах Європейського Союзу та визначає вимоги до їх вирощування, обігу і контролю.
Як повідомили в Європарламенті, основою нового законодавства стане оцінка кінцевих генетичних характеристик рослини, а не технологічного способу її створення. Таким чином регулювання буде зосереджене на властивостях культури, а не на самому процесі її отримання.
Згідно з регламентом, усі рослини, створені за допомогою нових геномних технологій, розподілятимуться на дві окремі категорії, для яких передбачені різні вимоги.
До категорії NGT-1 належатимуть рослини з обмеженою кількістю генетичних змін, які потенційно могли б виникнути й унаслідок традиційної селекції. Після підтвердження відповідності встановленим критеріям такі культури розглядатимуться аналогічно звичайним селекційним сортам. При цьому рослини, створені для стійкості до гербіцидів або здатні виробляти інсектицидні речовини, не зможуть отримати статус NGT-1.
Категорія NGT-2 охоплюватиме рослини зі складнішими або масштабнішими генетичними змінами. Для них зберігатимуться чинні суворі правила, що застосовуються до генетично модифікованих організмів. Такі культури проходитимуть оцінку ризиків і потребуватимуть офіційного дозволу перед виходом на ринок Європейського Союзу.
У Європарламенті пояснили, що нові вимоги поширюватимуться як на продукцію, вироблену в державах-членах ЄС, так і на імпортовані товари. Також там зазначили, що окремі продукти, створені за допомогою NGT-технологій, уже доступні або перебувають на завершальних етапах розробки в інших країнах світу. Серед прикладів названо пшеницю зі зниженим вмістом глютену, картоплю з підвищеною стійкістю до збудників хвороб та кукурудзу, пристосовану до посушливих умов вирощування.
Новий регламент передбачає збереження обов’язкової простежуваності та маркування для рослин категорії NGT-2. Крім того, держави-члени ЄС матимуть право самостійно обмежувати або забороняти вирощування таких культур на своїй території навіть за наявності дозволу на рівні Союзу.
Для рослин категорії NGT-1 буде створено відкриту базу даних ЄС. Увесь насіннєвий та інший репродуктивний матеріал повинен містити позначення «NGT-1», що дасть змогу агровиробникам отримувати повну інформацію про походження сортів та приймати зважені рішення щодо їх використання.
Окремим положенням документа передбачено обов’язковий моніторинг впливу нових геномних технологій на цілі сталого розвитку. Це має забезпечити додатковий контроль за наслідками застосування таких культур у сільському господарстві та довкіллі.
У сфері органічного виробництва використання NGT-технологій залишатиметься забороненим. Водночас технічно неминуча присутність рослин категорії NGT-1 не вважатиметься порушенням органічних стандартів. Також Європейська комісія повинна оцінити можливий вплив нового регламенту на виробників органічної продукції, зокрема з точки зору адміністративного навантаження, економічних витрат і сприйняття такої продукції споживачами.
Після опублікування в Офіційному віснику ЄС документ набуде чинності через 20 днів. Практичне застосування нових норм розпочнеться через два роки.
Для України ухвалення регламенту має важливе значення, оскільки Європейський Союз залишається одним із ключових ринків збуту української аграрної продукції. У перспективі вітчизняним виробникам насіння, селекційним компаніям та експортерам доведеться враховувати нові європейські правила щодо класифікації, маркування та простежуваності продукції, пов’язаної з NGT-культурами.
Водночас поява чітких і зрозумілих вимог може спростити доступ до європейського ринку для тих виробників, які працюватимуть відповідно до нових норм. Для українського аграрного сектору це також означатиме необхідність подальшого наближення національного законодавства до правил ЄС, що є важливим елементом євроінтеграційних процесів та розвитку сучасних технологій у рослинництві.
