У Національній академії аграрних наук України відбулася зміна керівництва: 29 квітня новим президентом установи став Ігор Гриник. Це призначення означає завершення періоду роботи попереднього очільника Ярослава Гадзала, який до цього часу керував академією.
Кадрові зміни в таких наукових структурах мають значення не лише для управлінської вертикалі, а й для пріоритетів розвитку аграрної науки, оскільки саме НААН координує значну частину дослідницьких установ у сфері сільського господарства та впровадження інноваційних технологій у виробництво.
Ігор Гриник має профільну агрономічну освіту, яку здобув у Харківському аграрному університеті. Свою професійну діяльність він розпочинав у практичному сільському господарстві, працюючи агрономом-овочівником у господарстві на Чернігівщині. Надалі його кар’єра була тісно пов’язана з науковою системою НААН, де з середини 2000-х років він обіймав різні управлінські та наукові посади, зокрема академіка-секретаря, виконувача обов’язків віцепрезидента, а також керівника Інституту садівництва. У 2010 році він отримав звання академіка.
Його наукова діяльність зосереджена на впровадженні аграрних технологій у виробництво — від тестування розробок до їх адаптації для господарств і консалтингового супроводу виробників. За даними наукової діяльності, він є автором понад сотні публікацій, низки монографій та навчальних посібників, а також має патентні напрацювання. Окремим напрямом його роботи є селекція рослин, зокрема створення сортів вівса, серед яких «Нептун», «Зірковий» і «Парламентський», адаптованих до українських умов вирощування.
Фінансові дані, задекларовані за 2025 рік, свідчать, що його річна заробітна плата становила близько 730 тис. грн. У спільній декларації з дружиною також зазначені грошові активи — близько 15 тис. грн на банківських рахунках та 105 тис. доларів готівкою. Окрім цього, родина декларує земельні ділянки загальною площею близько 8,7 га та житлову нерухомість площею понад 330 м², що включає будинок і квартиру.
У 2020 році Ігор Гриник фігурував у кримінальному провадженні, пов’язаному з можливим незаконним відчуженням частини земельного фонду НААН площею 15 га. У межах розслідування йшлося про епізоди, що стосувалися земель академії, а підозри висувалися кільком посадовцям. Згодом процесуальний статус змінився: спеціалізована антикорупційна прокуратура скасувала підозру, а кримінальне провадження було закрите у травні 2020 року через відсутність достатньої доказової бази для судового розгляду.
