Україна наближається до завершення процедури приєднання до Керівного органу Спільної дослідницької програми Організації економічного співробітництва та розвитку, присвяченої сталим аграрним і продовольчим системам. Такий крок відкриває нові можливості для вітчизняних науковців і профільних установ, які зможуть активніше долучатися до міжнародних досліджень та обміну науковими напрацюваннями.
Про перспективи майбутньої співпраці йшлося під час першого засідання Керівного органу програми за участю української сторони. Україну представляв заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства Денис Башлик, який ознайомив учасників із науковим потенціалом держави та окреслив напрями, де українські фахівці можуть зробити вагомий внесок у спільні дослідницькі проєкти.
«Для України участь у Програмі – це практичний інструмент інтеграції до міжнародної дослідницької спільноти. Наш агросектор працює в умовах війни, але зберігає виробництво, ланцюги постачання продовольства та експортний потенціал. Водночас Україна має досвід відновлення пошкоджених земель і адаптації виробництва до безпекових та кліматичних ризиків. Це може посилити спільну роботу країн ОЕСР над стійкими аграрними та продовольчими системами», – зазначив Денис Башлик.
Попри складні умови воєнного часу, український аграрний сектор продовжує залишатися одним із ключових елементів економіки країни та важливою складовою глобальної продовольчої безпеки. Саме тому міжнародна наукова співпраця набуває особливого значення, адже дозволяє впроваджувати сучасні технології, удосконалювати підходи до виробництва та шукати ефективні рішення для подолання викликів, пов’язаних зі зміною клімату й наслідками бойових дій.
За словами Дениса Башлика, Україна має значний кадровий і науковий потенціал для активної роботи в межах програми. До міжнародних дослідницьких ініціатив готові долучатися понад 5 тисяч українських науковців. Координаційну роль у цьому процесі відіграє Національна академія аграрних наук України, яка об’єднує широку мережу профільних установ у сферах рослинництва, тваринництва, ветеринарної медицини, аграрної економіки та інноваційного розвитку.
Окрему увагу під час обговорення приділили напрямам, у яких український досвід може бути найбільш затребуваним. Насамперед це відновлення та рекультивація земель, що зазнали впливу бойових дій, адаптація агровиробництва до кліматичних змін, а також збереження генетичного різноманіття рослин. Крім того, перспективними сферами для співробітництва залишаються ветеринарна медицина, біоекономіка, розвиток сучасних технологій переробки сільськогосподарської продукції, аквакультура, лісове господарство та біотехнологічні дослідження.
Важливо, що українські наукові установи вже інтегровані в низку міжнародних інформаційних систем. Одним із прикладів такої взаємодії є передача понад 107 тисяч паспортів зразків рослинних генетичних ресурсів до європейської бази даних EURISCO. Подібні напрацювання демонструють готовність української науки працювати за міжнародними стандартами та брати участь у масштабних дослідницьких програмах.
Участь у роботі Керівного органу програми ОЕСР має сприяти подальшому зближенню української аграрної науки з європейським науковим простором. Для України це можливість отримати доступ до нових дослідницьких платформ, експертних мереж і сучасних методик, тоді як міжнародні партнери можуть скористатися практичним досвідом, який український аграрний сектор накопичив в умовах воєнних ризиків, руйнування інфраструктури та необхідності забезпечення стабільного виробництва продовольства.
Організація економічного співробітництва та розвитку є одним із провідних міжнародних майданчиків для вироблення ефективних підходів у сфері економічної політики, інновацій, екологічної трансформації та соціального розвитку. Організація співпрацює більш ніж зі ста країнами світу, готує аналітичні матеріали, формує рекомендації та створює умови для поширення найкращих практик між державами-партнерами. Саме тому участь у програмах ОЕСР розглядається як важливий інструмент інтеграції національних наукових систем у глобальний дослідницький простір.
