У процесі переходу до європейських правил застосування засобів захисту рослин український аграрний сектор опинився перед масштабним викликом. Експерти ринку, дослідницькі організації та профільні об’єднання вже декілька років попереджають, що швидка та безпідготовча заборона низки діючих речовин, які нині використовують в Україні, здатна суттєво знизити продуктивність полів і поставити під загрозу стабільність виробництва ключових культур. На відміну від Європейського Союзу, де подібні зміни впроваджують поетапно протягом тривалих періодів, Україна може зіткнутися з необхідністю одномоментного переходу.
Проблему підсилюють висновки одразу трьох незалежних досліджень: Smart Country, Національного університету біоресурсів і природокористування та HFFA Research. Їхні моделі демонструють глибину ризиків, з якими може зіткнутися виробництво. За результатами аналізу, приблизно десять мільйонів гектарів із наявних 24,5 мільйона можуть або втратити рентабельність, або показати різке падіння врожайності. Окремі культури вразливі особливо сильно, оскільки технологія їхнього вирощування критично залежить від препаратів, що підпадають під європейські обмеження.
За прогнозами, щорічні втрати урожаю можуть сягнути 14 мільйонів тонн, а зниження валового виробництва у середньому може досягти п’ятої частини. Експортери також ризикують зазнати втрат: поставки пшениці та соняшникової олії, за моделями, можуть впасти до третини. Для ріпаку ймовірне скорочення близько двадцяти відсотків. У грошовому вираженні це може означати понад 4,3 мільярда доларів щорічних втрат.
Моделювання впливу змін на рівні фермерських господарств показує ще складнішу ситуацію. Експерт ринку Владислав Седик зазначає:
«Моделювання на рівні фермерських господарств показує ще глибшу проблему: 51% фермерів, що обробляють 1,4 млн га, не мають технологічних можливостей перейти на дорожчі та слабші альтернативи. І це не дивно: коли у певній культурі 40–80% технологічної схеми тримається на ключових препаратах, одномоментна заборона — це не легкий перехід, а фактичне вимкнення технології».
Складність ситуації полягає у вимозі ЄС використовувати лише ті діючі речовини, які дозволені для застосування в країнах Євросоюзу. Український же аграрний сектор працює з ширшим переліком препаратів, серед яких є дієві та економічно доступні рішення, що роками залишалися основою технологій вирощування. Щоб відповідати європейським вимогам, ці речовини мають бути повністю вилучені з ринку до моменту вступу України в ЄС. Жодна держава-член Євросоюзу не здійснювала подібного переходу за короткий строк, що робить українську ситуацію унікально складною.
Саме тому провідні галузеві об’єднання — Український клуб аграрного бізнесу, Європейська Бізнес Асоціація та Всеукраїнська Аграрна Рада — наголошують, що під час переговорів щодо вступу до ЄС держава повинна добитися тривалих перехідних періодів. За їхнім переконанням, аграрії повинні мати достатньо часу для підготовки, модернізації технологій та впровадження нових систем захисту рослин.
Керівник агрохімічного напрямку ЄБА Віктор Погорілий пояснює:
«І це, за оцінками агрохімічного ринку, має складати в ідеалі 10 років з моменту вступу. За цей час виробники ЗЗР разом з науковцями зможуть напрацювати принципово нові системи захисту рослин, а сільськогосподарські виробники впровадити їх на практиці без негативних наслідків, які можуть мати місце у випадку різкої моментальної заборони без перехідних періодів».
Фахівці додають, що процес адаптації має включати розробку нових діючих речовин, адаптацію європейського досвіду до реалій українського землеробства та масштабні освітні програми для виробників. Без достатнього часу на підготовку ризики для галузі можуть стати критичними.
