Кадровий дефіцит і мобілізаційні процеси залишаються одним із ключових викликів для українського аграрного сектору. Підприємства змушені працювати в умовах нестачі працівників, а також змін у підходах до визначення критичності підприємств, що впливає на можливості бронювання персоналу.
Генеральний директор Всеукраїнської громадської організації «Українська аграрна конфедерація» (УАК) Павло Коваль зазначає, що проблема нестачі кадрів у сільському господарстві має комплексний характер і охоплює більшість професійних напрямів.
Він підкреслює, що аграрії відчувають гострий дефіцит працівників різних спеціальностей. За його словами, не вистачає трактористів, водіїв, а також працівників, які забезпечують логістику, зокрема вивезення вже оплачених мінеральних добрив із заводів. Додатково ситуацію ускладнюють погодні умови, воєнна обстановка, комендантська година та ризики роботи в прифронтових регіонах, включно з обстрілами сільськогосподарської техніки.
У таких умовах аграрні підприємства змушені оперативно адаптуватися до нестачі персоналу. Серед основних рішень, які вже застосовуються в галузі, виділяють перекваліфікацію працівників, короткострокове навчання, залучення людей пенсійного віку та часткове використання жіночої праці в тих сферах, де це можливо. Такі підходи поступово переходять із тимчасових заходів у більш системні практики.
Водночас, за словами Павла Коваля, важливо не лише закривати поточні потреби, а й формувати довгострокову кадрову політику. Він наголошує на необхідності підготовки молодих спеціалістів для агросектору, оскільки після завершення воєнного періоду саме вони забезпечуватимуть роботу галузі.
Коваль також підкреслює, що значна частина людських і освітніх ресурсів зараз спрямована на воєнні потреби, однак у перспективі ці фахівці повернуться до мирних сфер, зокрема й до аграрного виробництва, тому система освіти має бути готовою до цього напливу кадрів.
