Картопляне виробництво, за словами українських фермерів, має сенс лише тоді, коли є впевненість у стабільному ринку збуту. Без чітких каналів продажу ця культура може стати збитковою через перевиробництво та нестабільні ціни.
Прикладом практичного підходу є діяльність СТОВ «Десна» на чолі з Миколою Пономаренком. Господарство з 2009 року спеціалізується на насіннєвій і столовій картоплі, обробляючи загалом близько 1500 гектарів землі. Проте за останні роки фермер суттєво скоротив площі під картоплею — з 500 до 180 гектарів у 2024-му та до 200 гектарів у 2025 році. Такий крок, пояснює він, зумовлений потребою адаптувати виробництво до реалій ринку.
Микола Пономаренко зазначив, що його господарство саджає стільки картоплі, скільки може гарантовано реалізувати. Вирішальним чинником є контракт з молдовськими партнерами, які закуповують 1800 тонн продукції. Саме тому він не бачить сенсу збільшувати виробництво, щоб потім конкурувати з іншими господарствами, котрі намагаються якнайшвидше продати надлишковий урожай. Фермер наголошує, що цього сезону спостерігається перевиробництво картоплі, а більшість виробників не мають достатніх потужностей для її тривалого зберігання. Через це вони змушені продавати одразу після збору, коли ціни традиційно найнижчі.
Його власна продукція реалізується по 12 грн/кг — це вище середньої ринкової ціни, що коливається у межах 8–10 грн. Підприємець пояснює це тим, що за роки роботи вибудував репутацію надійного постачальника якісного товару, а довготривалі партнерські зв’язки дозволяють утримувати вищу ціну навіть у складних сезонах.
Експерти ринку підтверджують: ситуація у картоплярстві зараз непроста. Директор ПП «Імпак» Сергій Маліновський звертає увагу, що у галузь прийшло багато нових гравців, які, прагнучи швидкого прибутку, демпінгують ціни. До того ж ринок дуже чутливо реагує на будь-які коливання вартості. Коли картопля дорожчає, населення починає активніше садити її на присадибних ділянках, що згодом призводить до надлишку і зниження ціни.
Ще одним чинником впливу є імпорт. Як тільки внутрішні ціни зростають, на український ринок заходить продукція з країн Європи чи Азії, зменшуючи прибутковість місцевого виробництва. У таких умовах промислове картоплярство залишається ризикованим бізнесом, де виживають лише ті, хто має постійних покупців і налагоджені канали реалізації.
