В Україні за останні кілька років спостерігається помітне погіршення стану ґрунтів. Дослідження, проведені фахівцями Ukravit Institute, свідчать, що процеси деградації земельних ресурсів посилилися, а окремі негативні тенденції стали значно помітнішими в умовах повномасштабної війни.
Фахівці інституту звертають увагу, що нинішня ситуація у сільському господарстві значною мірою пов’язана з економічними труднощами, які змушують аграрні підприємства оптимізувати витрати. Через це в окремих випадках зменшуються обсяги внесення добрив або порушується науково обґрунтована структура сівозміни. Керівник сервісно-технологічного відділу компанії Ukravit Сергій Сальніков повідомив, що за останні роки в ґрунтах країни фіксується підвищення кислотності, а також нестача фосфору та багатьох мікроелементів. Окрім того, у деяких регіонах погіршилася ситуація із засоленістю. За його словами, саме під час війни ці процеси почали розвиватися швидше, оскільки господарства змушені економити на технологічних операціях і нерідко змінюють структуру посівів без урахування оптимального чергування культур.
Результати аналізів, проведених Ukravit Institute, показали, що в більшості досліджених ґрунтів фіксується нестача основних елементів живлення. Упродовж 2025 року спеціалісти дослідили понад 10 тис. зразків. Дані лабораторних аналізів засвідчили, що у 70% випадків вміст мінерального азоту був дуже низьким. Майже половина зразків — 45% — характеризувалися дуже низькою забезпеченістю рухомим фосфором. У 28% досліджень зафіксовано низький рівень обмінного калію.
Окрему увагу фахівці звертають на нестачу сірки. Дуже низький рівень рухомої сірки виявили у 62% досліджених зразків. Також поширеним виявився дефіцит кальцію та магнію: низький або дуже низький вміст цих елементів зафіксували у 19% і 15% випадків відповідно. Щодо органічної складової ґрунтів, то рівень гумусу також не є оптимальним. Аналіз показав, що в 17% зразків його кількість оцінювалася як низька, а ще у 28% — як дуже низька.
Крім макроелементів, проблемною залишається і забезпеченість мікроелементами. Сергій Сальніков повідомив, що результати аналізів свідчать про значний дефіцит окремих речовин, необхідних для повноцінного розвитку рослин:
- молібден — нестача зафіксована у 98% зразківмідь — у 96%цинк — у 92%марганець — у 72%бор — у 35%залізо — у 18%
Фахівці інституту наголошують, що оцінювати стан ґрунтів лише за кількістю елементів живлення недостатньо. Важливим є й те, наскільки ці речовини доступні для рослин. На це безпосередньо впливає кислотність ґрунтового середовища, яка визначається показником рН.
Дослідження показують, що приблизно 62% ґрунтів в Україні мають підвищену кислотність. За таких умов значна частина поживних елементів переходить у форми, які рослини не можуть повноцінно засвоювати. Найбільш поширена ця проблема у північних та західних областях країни, зокрема у Чернігівській, Сумській, Львівській та Волинській.
Разом із тим у деяких регіонах фіксується протилежна ситуація — надмірна лужність ґрунтів. Хоча така проблема має менше поширення, вона є досить відчутною для окремих областей, зокрема Дніпропетровської та Миколаївської. У подібних умовах рослини часто відчувають нестачу заліза та марганцю.
Сергій Сальніков також зазначив, що в окремих регіонах різниця у показниках кислотності може бути дуже значною навіть у межах однієї області. Наприклад, на Волині фіксується широкий діапазон значень рН — від дуже сильнокислих до середньолужних ґрунтів. Така різноманітність ускладнює застосування універсальних агротехнологій, тому для ефективного ведення господарства необхідно проводити аналіз кожного поля та підбирати індивідуальні агротехнічні рішення.
Фахівці наголошують, що регулярний моніторинг родючості ґрунтів та коригування системи живлення культур є ключовими умовами збереження продуктивності українських земель. У сучасних умовах, коли аграрний сектор працює під значним економічним і технологічним тиском, питання відновлення родючості ґрунтів набуває ще більшого значення для стабільності сільськогосподарського виробництва.
