У 2026 році поводження з порожньою тарою з-під засобів захисту рослин вийшло за межі формальності. Те, що раніше часто залишалося на розсуд господарства, тепер перетворилося на сферу жорсткого державного контролю. Накопичення каністр на складах або їх несанкціоноване знищення більше не є «внутрішньою справою» підприємства — це питання дотримання законодавства та фінансової стабільності.
Такі зміни передбачені Закон №2320-IX, який набрав чинності у 2026 році. Документ інтегрував систему управління небезпечними відходами з податковими інструментами, зробивши облік максимально прозорим. Найвідчутніше нововведення торкнулося бухгалтерських служб агропідприємств, адже звітність щодо утилізації тари тепер синхронізується з податковими накладними.
Механізм працює таким чином:
-
електронна система автоматично співставляє обсяги придбаних препаратів із кількістю зданої порожньої тари;
-
у разі розбіжностей формується повідомлення про невідповідність;
-
якщо значна частина каністр не передана на переробку, це стає підставою для подальших дій контролюючих органів.
Отже, ситуація, коли господарство закупило 100 каністр, а офіційно здало лише 20, більше не залишиться непоміченою. Решта 80 одиниць повинні мати підтверджений статус, інакше підприємство ризикує отримати фінансові санкції.
У 2026 році відповідальність за порушення правил поводження з небезпечними відходами суттєво посилено. Законодавство передбачає конкретні наслідки:
-
за неподання або внесення недостовірних даних до інформаційної системи — штраф від 34 000 грн;
-
якщо різниця між обсягами закупленої та переданої на утилізацію тари перевищує 10% — ініціюється позапланова перевірка з боку Державної екологічної інспекції;
-
відсутність актів утилізації у разі виявлення невідповідностей може призвести до додаткових фінансових наслідків.
Експерти галузі підкреслюють, що за нинішніх умов офіційна передача тари ліцензованим операторам є економічно вигіднішою, ніж спроби уникнути контролю. Каністра фактично стала підзвітною одиницею, рух якої відстежується так само ретельно, як і фінансові операції підприємства.
Для компаній, орієнтованих на експорт, екологічна дисципліна має додаткове значення. У процесі наближення до стандартів ЄС підтверджена історія належного поводження з хімічними засобами стає важливою умовою для отримання сертифікатів на експорт зерна. Відсутність документів про утилізацію тари ускладнює співпрацю з європейськими трейдерами, які дедалі уважніше оцінюють екологічний слід продукції.
