В Україні фіксується суттєва нестача аміачної селітри — одного з ключових азотних добрив для весняного підживлення. За оцінкою координатора комітету операторів ринку добрив асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Євгена Баркова, дефіцит становить від 100 до 170 тис. тонн. Відповідний коментар було надано агентству Укрінформ, про що повідомила пресслужба УКАБ.
Аміачна селітра традиційно відіграє стратегічну роль у забезпеченні врожайності зернових та технічних культур. В умовах воєнного стану питання доступності азотних добрив стало особливо чутливим, оскільки частина виробничих потужностей працює з перебоями, а імпорт залежить від безпекової ситуації та пропускної спроможності логістичних маршрутів.
«Для українських аграріїв ця зима була складною не тільки через суворі погодні умови, а й через наслідки обстрілів критичної інфраструктури та труднощі з логістикою імпорту. Адже під загрозою опинилося постачання азотних добрив (а саме вапняково-аміачної селітри), що, своєю чергою, може спричинити втрату майбутнього врожаю», - зазначив експерт.
За його даними, у період з червня 2025 р. по лютий 2026 р. на внутрішній ринок було поставлено близько 307 тис. тонн імпортної аміачної селітри. Водночас українські підприємства за цей час виготовили приблизно 437 тис. тонн продукції. З огляду на накопичення ресурсів протягом міжсезоння аграрії змогли сформувати запаси в межах 450-700 тис. тонн. Проте навіть таких обсягів, за оцінками фахівців ринку, недостатньо для повного покриття потреб весняної посівної кампанії, особливо з урахуванням площ під озимими культурами.
Окремим фактором ризику залишаються погодні умови. Узимку частина посівів опинилася під крижаною кіркою через ожеледицю. Це призводить до кисневого голодування рослин і може негативно вплинути на їхній розвиток навесні. У таких умовах своєчасне внесення аміачної селітри має не лише живильну функцію, а й сприяє покращенню газообміну в прикореневій зоні.
За словами Євгена Баркова, імпортні поставки тривають, однак відкритим залишається питання вартості перевезень та фізичної можливості доставити необхідні обсяги до регіонів у стислі строки. Додатковим інструментом для часткового покриття нестачі могло б стати постачання морем вапняково-аміачної селітри.
«Імпорт селітри продовжується, однак питання дешевої логістики і спроможності транспортувати потрібну кількість є відкритим. Допомогти частково закрити дефіцит міг би імпорт морем вапняково-аміачної селітри, яка не становить загрози займання чи вибуху. Такий вид селітри було б можливо використовувати на кислих ґрунтах завдяки вмісту вапна», – резюмував експерт.
Фахівці ринку наголошують, що стабільність забезпечення азотними добривами безпосередньо впливає на показники врожайності, а отже — на продовольчу безпеку та експортний потенціал країни. У нинішніх умовах аграрний сектор залишається одним із ключових джерел валютних надходжень, тому питання балансу добрив виходить за межі окремого сегмента ринку і має стратегічне значення для економіки загалом.
