Припинення експорту соняшникової олії морським шляхом унаслідок російських обстрілів може призвести до значних фінансових втрат для України вже у 2026 році. За оцінками фахівців, обсяг недоотриманої валютної виручки перевищить пів мільярда доларів, що стане відчутним ударом по аграрному сектору та зовнішньоторговельному балансу держави.
Завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Інституту аграрної економіки Олександр Захарчук вказує, що лише за один рік втрати від обмеження експорту соняшникової олії можуть становити щонайменше $600–650 млн. Він підкреслює, що такі показники є прямим наслідком руйнування логістичної інфраструктури та скорочення можливостей морського експорту.
Для кращого розуміння масштабів проблеми наводяться порівняльні дані експорту за попередні роки. До початку повномасштабного вторгнення Україна експортувала 6,1 млн т соняшникової олії у 2020 році та 4,6 млн т у 2021 році. Водночас за 10 місяців 2025 року обсяг поставок за кордон скоротився до 3,5 млн т, що свідчить про стійку тенденцію зниження.
За прогнозами науковців Інституту аграрної економіки, у 2025–2026 маркетинговому році, який триває з 1 вересня 2025 року до 1 вересня 2026 року, експорт соняшникової олії залишатиметься в межах 3,2–3,5 млн т. Навіть часткове відновлення «зернового коридору» через Босфор не дозволить суттєво наростити обсяги поставок, оскільки портові потужності були зруйновані майже наполовину.
Олександр Захарчук також звертає увагу на те, що повномасштабна агресія росії призвела до порушення традиційних логістичних маршрутів для українських аграріїв. Це, у свою чергу, спричинило зростання операційних витрат, зменшення маржинальності експорту та додаткові ризики для переробних підприємств.
Схожої позиції дотримується і провідний науковий співробітник відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Інституту аграрної економіки Богдан Духницький. Він зазначає, що станом на середину січня 2026 року морський експорт соняшникової олії фактично був зупинений унаслідок обстрілів портової інфраструктури.
На думку експерта, тривале збереження такої ситуації створює комплекс ризиків для економіки. Серед них — недоотримання валютної виручки експортерами, посилення тиску на зовнішньоторговельний баланс і курс гривні, а також внутрішні диспропорції на аграрному ринку. Через обмежені можливості експорту може знижуватися попит на насіння соняшнику, що, своєю чергою, впливатиме на рішення аграріїв щодо структури посівних площ у наступних сезонах.
