Українська компанія Famberry, яка до повномасштабної війни розвивала найбільший у Європі органічний кизиловий сад, не відмовляється від планів його відновлення. Наразі насадження залишаються на тимчасово окупованій території, однак у компанії не розглядають закладання нових садів в інших регіонах, роблячи ставку саме на повернення до власного господарства.
Директорка Famberry Наталія Ольшанська наголосила, що виробнича модель компанії побудована як єдиний замкнутий цикл і прив’язана до конкретної локації. За її словами, підприємство у Запоріжжі створювалося з нуля і має для родини не лише бізнесове, а й глибоке особисте значення.
«Наше виробництво одне, єдине, воно масштабне, замкнутого циклу і знаходиться в місті Запоріжжя. Його ми збудували з нуля в пам’ять про нашого сина. Але наш сад лишився там, в окупації. Та я маю надію і віру, що ми до нього повернемось. Спочатку ми його розмінуємо, потім відбудуємо: відсадимо та відродимо. А потім я здійсню свою давнішню мрію — збудую там екомістечко з хатками-мазанками, без електрики, без інтернету. Щоб люди могли просто босою ногою ступити на святу нашу землю», — поділилась планами фермерка.
Кизил в Україні вважається нішевою, але перспективною культурою, особливо в сегменті органічної продукції та переробки. Повноцінні промислові врожаї кизилових садів зазвичай формуються лише через кілька років після закладання, що робить втрату дорослих насаджень особливо болісною для виробників. Саме тому в Famberry прагнуть зберегти вже створений сад і повернути його до виробничого циклу після деокупації.
Щоб підтримувати роботу переробки в умовах втрати власних насаджень, компанія нині залучає сировину з інших джерел. Кизил закуповують у домогосподарств, а також уклали домовленості з фермером-ветераном із Дніпра, який вирощує цю культуру на власних землях.
«На своїх землях під Дніпром він заклав сім гектарів кизилового саду. Цей сад не наш, але ми вже зафрахтували його майбутні врожаї. Маю надію, що показовий врожай буде наступного року, а промисловий маємо чекати десь через років два, не менше», — додала Наталія Ольшанська.
Таким чином, навіть в умовах війни компанія намагається зберегти присутність на ринку та підготувати підґрунтя для повернення до повноцінного виробництва після відновлення контролю над своїм кизиловим садом.
