У селі Старосілля на Черкащині фермер Леонід Удовик продовжує доглядати за садом, якому близько 90 років. Частина яблунь, що ростуть на цій ділянці, була посаджена ще його родичем. Сьогодні врожай зі старих дерев господар не лише збирає, а й переробляє на яблучний оцет.
Особливістю саду є глибока коренева система дерев. За словами фермера, коріння таких яблунь розвивається не тільки у верхньому шарі ґрунту, а йде на значну глибину, завдяки чому дерева можуть отримувати вологу з підземних джерел.
Нині в саду залишилося близько 30 яблунь шести сортів. Три з них посадив ще двоюрідний дід фермера, який свого часу займався садівництвом на цій території. Окрім яблунь, у саду раніше росли й сливи.
Після придбання садиби родина Удовика зберегла старі дерева. Попри поважний вік, вони продовжують плодоносити. Спочатку господар навіть розглядав можливість їхнього видалення, однак після поради досвідченого садівника провів правильне обрізування. Це дозволило омолодити дерева, і вони знову почали давати врожай.
Окремою особливістю фермер вважає смакові характеристики яблук зі старих дерев. Саме частину такого врожаю він використовує для подальшої переробки.
У саду зараз збирають літні сорти, які мають обмежені можливості для тривалого зберігання. Тому замість того, щоб залишати такі яблука без подальшого використання, господар виготовляє з них яблучний оцет.
Для виробництва він відбирає лише якісні плоди. Яблука миють, видаляють серцевину та пошкоджені або гнилі частини. Після цього сировину переробляють без контакту з металом на початковому етапі: для зціджування використовується мідна миска, а ферментація та бродіння відбуваються у ємностях із нержавіючої сталі. Частину процесу також проводять у дубовій бочці, встановленій на дубовій підставці.
Ідея виробляти яблучний оцет виникла у фермера як спосіб практичного використання власного врожаю. Наявність саду забезпечила господарство сировиною, яку можна переробляти замість тривалого зберігання літніх сортів.
У 2026 році врожай яблук, за оцінкою господаря, виявився кращим, ніж торік. Водночас він звертає увагу на зміни погодних умов, які впливають на вирощування плодових культур.
Фермер зазначає, що протягом останніх п’яти-десяти років спостерігає посилення посушливості та дефіцит вологи. Через нестачу води частина яблук опадає. Серед ознак змін природних умов він також називає обміління річок.
Попри ці складнощі, старий сад продовжує плодоносити, а його врожай використовується не лише для споживання у свіжому вигляді. Переробка яблук на оцет стала для господарства способом дати продукції додаткове застосування та продовжити її використання після завершення збору літніх сортів.
