Кабінет Міністрів України ухвалив низку рішень щодо організації бронювання військовозобов’язаних працівників і визначення критично важливих підприємств. Зокрема, на засіданні 23 жовтня уряд створив Координаційний центр з організації бронювання, уточнив визначення критичної важливості та доручив переглянути галузеві й регіональні критерії. Про відповідні зміни повідомила пресслужба Міністерства економіки.
Окремо уряд переглянув граничні показники бронювання для підприємств паливно-енергетичного комплексу та оборонно-промислової галузі. Для цих категорій підприємств граничний обсяг бронювання збільшили до 95% військовозобов’язаних працівників.
Які завдання виконуватиме Координаційний центр
Новостворений центр матиме статус тимчасового консультативно-дорадчого органу Кабінету Міністрів. До його діяльності залучатимуть представників державних органів, які відповідають за економічну політику, оборону, безпеку, гуманітарну сферу та роботу критичної інфраструктури.
Співголовами центру визначено заступника міністра економіки та довкілля і заступника міністра оборони.
До основних завдань Координаційного центру належать:
- узгодження галузевих і регіональних критеріїв критичності, а також підготовка рекомендацій щодо їх удосконалення;
- розгляд звернень державних органів стосовно надання підприємствам статусу критично важливих;
- підготовка рекомендацій щодо скасування такого статусу, зокрема за наявності відповідних підстав, наданих правоохоронними органами;
- погодження збільшення обсягів бронювання понад 50%.
Водночас створення центру не означає передання йому повноважень самостійно визначати підприємства критично важливими. Остаточні рішення з цього питання й надалі ухвалюватимуть уповноважені державні органи. Пропозиції центру розглядатимуть центральні органи виконавчої влади та обласні військові адміністрації.
Строки розгляду звернень та погодження рішень
Для роботи нового органу передбачили визначений порядок опрацювання звернень. Звичайний строк їх розгляду не повинен перевищувати одного місяця.
Якщо державний орган має обґрунтовану потребу в терміновому розгляді питання, він може звернутися з відповідним проханням. У такому випадку Координаційний центр має надати свої пропозиції та рекомендації не пізніше ніж через сім робочих днів після отримання звернення.
До цього збільшення обсягів бронювання військовозобов’язаних погоджувала Міжвідомча робоча група на чолі з міністром оборони. Встановлення галузевих і регіональних критеріїв критичності здійснювали відповідні органи влади за погодженням із Міністерством оборони та Міністерством економіки.
Чому переглядатимуть критерії критичності
Ще одним напрямом урядових змін стало уточнення визначення критичної важливості підприємств. Через це центральні органи виконавчої влади та обласні військові адміністрації повинні переглянути галузеві й регіональні критерії протягом 10 днів від набрання чинності відповідними змінами. Оновлені вимоги мають пройти погодження Координаційного центру.
У Міністерстві економіки пояснили, що перегляд критеріїв є регулярною процедурою, яку проводять відповідальні органи влади. Він не передбачає автоматичного перегляду статусу кожного підприємства, яке раніше отримало визнання критично важливого.
Підприємства, які відповідають критеріям, що залишаться без змін після перегляду, збережуть свій статус. За інформацією міністерства, таких підприємств очікується переважна більшість.
Отже, основна мета перегляду полягає в актуалізації вимог, за якими визначають критично важливі підприємства, а не в автоматичному скасуванні вже наданих статусів.
Для яких підприємств збільшили ліміт бронювання
Окремі зміни стосуються підприємств паливно-енергетичного комплексу та оборонно-промислової галузі. Для них уряд установив граничний обсяг бронювання на рівні до 95% військовозобов’язаних працівників.
Під час розрахунку цього показника враховують також громадян, які мають відстрочку від мобілізації з інших передбачених законодавством підстав. Зокрема, йдеться про багатодітних батьків, опікунів та інші відповідні категорії громадян.
Таким чином, нові рішення Кабміну охоплюють одразу кілька напрямів: координацію процедур бронювання, удосконалення критеріїв критичності та коригування граничних обсягів бронювання для окремих галузей. Водночас повноваження щодо остаточного визначення підприємств критично важливими залишаються за уповноваженими державними органами.
