Європейський Союз імпортує близько двох третин високобілкової рослинної сировини, необхідної для його потреб. Така залежність створює для України можливості розширити співпрацю з європейськими компаніями та наростити постачання продукції глибокої переробки.
Перспективи українського агросектору в цьому напрямі розглянула стратегічна експертка з агропромисловості та біорізноманіття Ukraine Facility Platform Оксана Осьмачко. За її оцінкою, розвиток переробки сої, гороху та соняшнику дасть змогу виробникам збільшувати додану вартість усередині країни й диверсифікувати експорт.
Одним із ключових напрямів збуту рослинних протеїнів у Європі залишається тваринництво. Приблизно 70% білка, отриманого із зернових, олійних і зернобобових культур у ЄС, використовують для виробництва кормів. Загальний обсяг випуску комбікормів у країнах об'єднання становить близько 152 млн тонн на рік.
Найбільше комбікормів виробляють для птиці — 51,6 млн тонн. На свинарство припадає 48,5 млн тонн, а на потреби великої рогатої худоби — 45,4 млн тонн. Ці сегменти формують значну частину попиту на білкові компоненти, необхідні для годівлі тварин.
Водночас європейський ринок потребує не лише стандартної сировини, а й продуктів із вищим ступенем переробки. Зокрема, у виробництві спеціалізованих кормів використовують соєвий білковий концентрат, який має вищу концентрацію протеїну та менший вміст інших поживних компонентів порівняно зі звичайним соєвим шротом.
На думку Оксани Осьмачко, українські підприємства можуть скористатися цим попитом, поглиблюючи переробку сої. Такий підхід дозволив би постачати європейським покупцям продукцію з вищою вартістю за тонну, ніж у разі експорту сировини або продуктів із нижчим рівнем переробки.
Рослинні протеїни також застосовують у харчовій промисловості. Їх додають до продуктів для підвищення вмісту білка, поліпшення текстури та створення рослинних і комбінованих продуктів харчування, а також напоїв. Окремим напрямом використання є виробництво їжі для веганів і вегетаріанців.
Попри значні обсяги власного виробництва, Євросоюз має обмежені можливості забезпечити внутрішній попит саме на протеїн із високобілкових культур. У 2025/26 маркетинговому році загальне виробництво рослинного протеїну в ЄС оцінювали у 67 млн тонн. Із цього обсягу близько 31 млн тонн припадало на грубі корми, ще приблизно 29 млн тонн — на зернові з низьким і середнім вмістом білка. Виробництво протеїну з високобілкових культур становило лише 7,2 млн тонн.
Найвиразніше імпортна залежність проявляється на ринку сої. За даними Європейської комісії, ЄС покриває за рахунок імпорту близько двох третин потреби у високобілковій сировині, а частка імпортованого соєвого протеїну сягає 94%.
Україна вже має значну виробничу базу для роботи на цьому ринку. За оцінкою Єврокомісії, обсяг виробництва рослинного протеїну в країні становить близько 13,5 млн тонн, причому приблизно 60% цієї продукції експортують.
Подальший розвиток переробних потужностей може допомогти українським агровиробникам не лише збільшити обсяги поставок до Європи, а й змінити структуру експорту на користь продукції з вищою доданою вартістю. За оцінкою Оксани Осьмачко, переробка сої, гороху та соняшнику здатна підвищити вартість експорту в розрахунку на тонну продукції та сприяти диверсифікації українського аграрного експорту.
