Понад 80% території Балаклійської громади Харківської області залишається забрудненою вибухонебезпечними предметами. Загальна площа земель, які необхідно обстежити та розмінувати, становить близько 95 тисяч гектарів. Мінна небезпека загрожує місцевим жителям, ускладнює сільськогосподарські роботи та стримує економічний розвиток громади.
Від моменту деокупації внаслідок підривів на вибухонебезпечних предметах тут загинули шестеро людей, ще 24 особи отримали поранення. Про це в інтерв’ю Українському Радіо Харкова повідомив начальник Балаклійської міської військової адміністрації Віталій Карабанов.
За його оцінкою, Балаклійщина належить до найбільш забруднених вибухонебезпечними предметами територій Харківської області. Водночас значний рівень мінної небезпеки характерний і для сусідньої Ізюмської громади, яка, на думку посадовця, може бути замінована не менше, а можливо, навіть більше.
Під час окупації частина Балаклійської громади перебувала під контролем російських військ. Із восьми населених пунктів і старостинських округів, про які розповів Карабанов, шість належали до зони активних бойових дій, яку називали сірою зоною. Ці обставини ускладнили подальше очищення території від небезпечних предметів.
Приховані вибухівки ускладнюють роботу саперів
До розмінування залучені підрозділи Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, військові та неурядові організації. Фахівці проводять обстеження територій і знешкоджують виявлені загрози, однак окремі види мін становлять особливу небезпеку через спосіб їхнього встановлення.
За словами начальника МВА, російські військові залишили на полях громади пластикові міни, закопані в ґрунт. Через це стандартні методи обробітку землі не завжди дають змогу виявити вибухівку.
Зокрема, сільськогосподарська борона може проходити над заглибленою міною, не зачепивши її. Навіть після оранки та оброблення ділянки небезпечний предмет може залишитися непоміченим. У такому разі ризик виникає пізніше, коли аграрна техніка повертається на поле для збирання врожаю.
Карабанов також повідомив про випадки використання дерев’яних конструкцій, які під час натискання на ґрунт могли спричиняти спрацювання вибухівки. Такі способи мінування значно ускладнюють виявлення загроз і підвищують небезпеку для людей, які працюють на землі.
Заміновані поля впливають на доходи місцевого бюджету
Наслідки мінної небезпеки не обмежуються загрозою для життя та здоров’я. Значні площі сільськогосподарських угідь неможливо повноцінно використовувати, що негативно позначається на роботі аграріїв і надходженнях до бюджету громади.
Через неможливість обробляти частину земель місцева влада надає агровиробникам пільги зі сплати податків та орендної плати. У результаті бюджет Балаклійської громади недоотримує кошти, які могли б спрямовуватися на місцеві потреби та відновлення.
Проблеми з безпекою також обмежують можливості розвитку туризму, культурних ініціатив і спортивних заходів. Балаклійщина має природні локації, зокрема ліси, річки та узбережжя, які за безпечних умов могли б приваблювати відвідувачів.
Розвиток туристичного напрямку міг би підтримувати місцевий бізнес завдяки витратам гостей на товари та послуги. Однак мінна небезпека й ризик бойових дій перешкоджають повноцінному використанню цього потенціалу.
Розмінування триває попри безпекові ризики
Балаклійська громада залишається в зоні можливих бойових дій, тому робота саперів залежить не лише від наявності техніки та фахівців, а й від ситуації на місцях. За інформацією Віталія Карабанова, підрозділи продовжують розмінування, коли це дозволяють погодні умови та рівень безпеки.
Очищення територій від вибухонебезпечних предметів є важливою передумовою для повернення земель до господарського використання, відновлення економічної активності та зменшення ризиків для населення. Водночас масштаб забруднення означає, що громада й надалі потребуватиме систематичної роботи саперів.
До повного усунення мінної загрози місцевим жителям і працівникам сільського господарства необхідно дотримуватися правил безпеки та не заходити на неперевірені ділянки. Навіть земля, яку вже обробляли, не обов’язково є безпечною.
