Подружжя, яке розпочало справу ще у 2013 році з кількох тисяч молодих дерев, нині вирощує вже 35 тисяч грушевих саджанців і щороку отримує близько 200 тонн плодів.

Як розповідає Юлія Петрова, вони з чоловіком вирішили зайнятися садівництвом, щоб працювати на рідній землі та забезпечити себе власними фруктами. Незважаючи на відсутність профільної освіти та досвіду, натхнення і підтримка свекра допомогли їм успішно стартувати.

На сьогодні в саду ростуть чотири сорти груш, а для ефективного запилення родина активно використовує бджіл і джмелів. Звісно, на шляху траплялися труднощі — зокрема шкідники та наслідки змін клімату, однак із цими викликами фермери впоралися.

Юлія зазначає, що збір врожаю відбувається у дружній атмосфері — до цього процесу долучаються друзі. Ті фрукти, які не йдуть у продаж, переробляють на сік. Для родини садівництво — не просто заробіток, а й улюблена справа та джерело душевного спокою. Фермери прагнуть, аби українські діти вживали вітчизняні фрукти замість імпортних.