Агрохолдинг «Нібулон» суттєво скоротив обсяги перевалки аграрної продукції на Дунайському напрямку. Нині показники роботи компанії на цьому маршруті приблизно у 10 разів нижчі, ніж у період найбільшого навантаження, яке спостерігалося у 2022–2023 роках. Про це повідомив директор з торгівлі та логістики компанії Володимир Славінський.
За його словами, нинішні обсяги роботи на Дунаї значно відрізняються від тих, що були у період пікових навантажень. Він пояснив, що ще на етапі будівництва термінала в Ізмаїлі компанія передбачала різні сценарії розвитку логістики. Саме тому об’єкт проєктували таким чином, щоб він міг ефективно працювати навіть після відновлення повноцінної діяльності глибоководних портів.
Володимир Славінський зазначив, що компанія закладала модель функціонування термінала як гнучкого об’єкта з відносно низькою собівартістю операцій. У разі змін на ринку він мав трансформуватися з великого перевалочного майданчика у регіональний річковий термінал. Такий формат передбачає роботу з баржами та баржевими караванами, які доставляють аграрну продукцію до внутрішніх ринків країн Європейського Союзу.
За словами представника компанії, рекордні обсяги перевалки, яких вдалося досягти у 2022–2023 роках, були вимушеними. Вони стали наслідком ситуації, коли традиційні морські порти України були обмежені або недоступні для експорту аграрної продукції. У нинішніх умовах обсяги перевалки на Дунайському напрямку значно нижчі, проте вони відповідають новій моделі роботи термінала.
Термінал «Нібулону» в Ізмаїлі поступово набуває ролі регіонального річкового логістичного центру. Основна увага приділяється роботі з нішевими аграрними культурами та поставкам до країн ЄС, де попит на окремі види сільськогосподарської продукції стабільно зберігається. Така спеціалізація дозволяє ефективніше використовувати інфраструктуру навіть за умов зниження загальних обсягів перевалки.
У перші роки повномасштабної війни дунайські порти України відігравали ключову роль у забезпеченні експорту аграрної продукції. Через порти Ізмаїл, Рені та інші об’єкти значна частина зерна та олійних культур потрапляла до європейських транспортних коридорів. Саме тому у цей період навантаження на дунайську інфраструктуру суттєво зросло.
Згодом, із частковим відновленням роботи чорноморських портів, частина вантажопотоків повернулася до традиційних маршрутів. Це вплинуло на інтенсивність роботи дунайських терміналів, зокрема й тих, що належать великим аграрним компаніям.
У таких умовах підприємства логістичного сектору змушені адаптувати свою діяльність до нової ситуації на ринку. Для цього використовуються різні підходи, зокрема спеціалізація на окремих видах продукції, оптимізація витрат на перевалку та активніше використання річкових перевезень для доставки вантажів до країн Європейського Союзу.
