Після ухвалення Верховною Радою законопроєкту №13157, який включає норми щодо обкладення експортним митом продукції олійної групи, ринок ріпаку в Україні зіткнувся з різким переглядом внутрішніх цін. Законопроєкт був підтриманий у другому читанні 16 липня 2025 року та передбачає встановлення 10% мита на експорт сої та ріпаку. Це стало відчутним ударом для цінової стабільності в середині країни.
Фахівці аналітичної платформи ASAP Agri відзначають, що на фоні нововведення внутрішній ринок ріпаку миттєво відреагував — закупівельні ціни пішли вниз. За словами керівниці напряму редакційного контенту та агроаналітики Вікторії Блажко, навіть попри наявність формальних винятків із нового правила, більшість малих і середніх господарств не зможуть скористатися пільгами. Хоча аграрії та кооперативи, які самостійно експортують власну продукцію, звільняються від сплати мита, на практиці це привілей лише для одиниць. Відсутність доступу до логістичних можливостей і фінансових інструментів перешкоджає прямому виходу дрібних фермерів на зовнішні ринки.
Внаслідок цього очікується зростання обсягів ріпаку, що залишиться всередині країни, а це, у свою чергу, тисне на ціни. Блажко наголошує: зниження стало наслідком не лише законодавчих нововведень, але й глобального тренду — слабких котирувань на європейській біржі Euronext. Раніше український ринок виявляв певну стійкість, утримуючи ціни стабільними навіть на фоні падіння європейських індикаторів. Проте наразі ситуація змінилася — зовнішні та внутрішні чинники почали діяти одночасно, посилюючи загальне навантаження на виробників.
За прогнозами ASAP Agri, мито може набути чинності з 1 вересня, тож учасники ринку опинилися в умовах обмеженого часу. Упродовж найближчих тижнів трейдери намагатимуться реалізувати якомога більше продукції до того, як нові вимоги вступлять у силу. Водночас багато фермерів можуть вирішити тимчасово не продавати врожай, а натомість скористатися наявними потужностями для зберігання. Це дозволяє виграти час і почекати, поки ситуація з цінами та експортними умовами стабілізується.
Окрім негайної цінової реакції, ситуація призводить і до глибших зрушень у структурі експорту. Змінюються торговельні маршрути, а аграрії змушені переорієнтовуватись на нові моделі збуту. Як зазначає аналітик, ключовим викликом для ринку стає пошук альтернативних каналів реалізації готової продукції. У короткостроковій перспективі це може викликати плутанину, але в довгостроковій — змусить сектор перебудуватися та адаптуватися до нових умов.
Таким чином, аграрна спільнота стоїть перед викликом не лише зберегти рентабельність вирощування ріпаку, але й знайти нові інструменти для комерційної діяльності в умовах дії мит. У контексті загальної турбулентності на аграрному ринку це ще один тест на гнучкість і здатність швидко реагувати на зміну правил.
