Європейський Союз переглядає підходи до вакцинації проти високопатогенного грипу птиці (HPAI), зокрема в контексті міжнародної торгівлі. Для України ці зміни важливі з огляду на необхідність поступового узгодження національних ветеринарних правил із законодавством ЄС.
Як повідомляє Європейська Бізнес Асоціація, 23 липня було опубліковано Делегований регламент (ЄС) 2026/1052. Він набирає чинності 12 серпня та продовжує зміни, започатковані Делегованим регламентом (ЄС) 2023/361.
Документ вносить корективи до Делегованого регламенту (ЄС) 2020/692, який визначає ветеринарно-санітарні умови для ввезення до Євросоюзу живих тварин, репродуктивного матеріалу та продукції тваринного походження.
Що саме змінюється
Оновлений підхід ЄС передбачає, що сама по собі вакцинація птиці проти HPAI не повинна автоматично блокувати міжнародну торгівлю. Водночас країна, яка застосовує вакцинацію, має забезпечити комплекс заходів, що дозволяють контролювати ризики поширення інфекції.
Зокрема, програма вакцинації повинна включати:
- оцінку епізоотичних ризиків;
- ветеринарний та епізоотичний нагляд;
- лабораторний контроль;
- простежуваність;
- відповідні заходи біобезпеки;
- дотримання вимог Делегованого регламенту (ЄС) 2023/361;
- можливість розрізняти вакциновану та інфіковану птицю відповідно до принципів DIVA.
Останній підхід передбачає диференціацію між тваринами, які отримали вакцину, та тими, що були інфіковані вірусом. Це важливо для системи контролю захворювання, оскільки дозволяє здійснювати нагляд за поголів'ям навіть за умов застосування вакцинації.
Таким чином, європейська система поступово зміщується від питання допустимості самої вакцинації до вимог щодо організації та контролю відповідної програми. Мета такого підходу полягає у поєднанні ветеринарної безпеки з можливістю підтримувати міжнародну торгівлю без необґрунтованих обмежень.
Практичний приклад такого підходу вже існує у Франції. Там діє державна програма вакцинації проти високопатогенного грипу птиці, яка поєднується з епізоотичним наглядом, лабораторними дослідженнями та простежуваністю. Така модель відповідає сучасним рекомендаціям Європейської комісії, EFSA та WOAH.
Що це означає для України
Для українського птахівництва зміни мають практичне значення насамперед у контексті наближення ветеринарного законодавства до норм ЄС та збереження можливостей для експорту продукції.
ЄБА вважає доцільним провести експертне обговорення щодо оновлення української нормативної бази у сфері профілактики та боротьби з грипом птиці. Йдеться про приведення національних підходів у відповідність до актуальних норм ЄС, рекомендацій WOAH та наукових висновків EFSA.
Зокрема, пропонується:
- переглянути чинну Інструкцію з профілактики та ліквідації грипу птиці;
- оцінити сучасні підходи до використання вакцинації;
- забезпечити можливість завчасної оцінки та державної реєстрації ветеринарних імунобіологічних препаратів.
Для України адаптація таких правил може бути важливою не лише з точки зору профілактики захворювань у птиці. Від відповідності ветеринарним вимогам значною мірою залежить можливість безперешкодного доступу української продукції тваринного походження на зовнішні ринки.
Водночас оновлення правил має враховувати не тільки європейські нормативні вимоги, а й міжнародні рекомендації та сучасні наукові підходи до контролю високопатогенного грипу птиці.
ЄБА пов'язує гармонізацію українських норм із європейськими практиками з посиленням біобезпеки, захистом птахівничої галузі та збереженням її експортних можливостей.
