У червні українські підприємства з переробки олійних культур зменшили обсяги обробки соняшнику до близько 1 млн тонн. Порівняно з травнем, це зниження становить 11%, що трохи нижче попередніх ринкових прогнозів. Проте, навіть за умов нестабільності, цей рівень вважається прийнятним, зважаючи на загальний контекст аграрного сезону.
Упродовж перших десяти місяців поточного маркетингового року (вересень 2024 — червень 2025) в Україні було перероблено орієнтовно 10,5–10,6 млн тонн насіння соняшнику. Такий результат демонструє зменшення на 21% у порівнянні з аналогічним періодом попереднього сезону. Згідно з оцінками, це один із найнижчих показників за останні роки — нижче було лише у сезоні 2021/22, коли за той самий період переробили 10,2 млн тонн.
Аналітики вказують, що причиною такого зниження стала комбінація факторів: зниження рентабельності, обмеженість внутрішньої пропозиції сировини та зростання конкуренції за сировину з боку експортерів. Через низьку маржинальність переробки соняшнику, яка спостерігалася майже впродовж усього сезону, деякі підприємства почали шукати альтернативи — у вигляді ріпаку або сої.
Очікується, що вже у липні ситуація може змінитися. Завдяки пожвавленню експорту соняшникової олії в останні тижні, деякі аналітики прогнозують, що обсяг переробки може зрости до 1,1–1,2 млн тонн. Цей потенційний приріст пов’язують із тим, що заводи намагаються максимально використати наявні залишки сировини на фоні підвищеного попиту на олію.
Незважаючи на потенційне короткострокове зростання, загальний сезонний підсумок, імовірно, не перевищить 12,5 млн тонн. При цьому на багатьох переробних підприємствах тривають планові технічні роботи, частина з яких пов’язана з підготовкою до переходу на ріпакову сировину. Водночас, галузь очікує на остаточне ухвалення так званих "соєво-ріпакових правок", що можуть істотно вплинути на структуру переробки у другій половині року.
У 2025/26 маркетинговому році ситуація може залишатися напруженою. Ряд факторів вказує на потенційне зниження активності в переробці ріпаку, зокрема: очікуване скорочення врожаю, висока конкуренція за сировину між переробниками й експортерами, а також нестабільні ціни на ріпакову олію в ЄС. Зниження котирувань пов’язане, серед іншого, з падінням світових цін на нафту, що зменшує привабливість біоенергетичних ринків.
Попри ці виклики, запровадження експортного мита в розмірі 10% на сою та ріпак могло б стати вирішальним чинником, здатним перенаправити частину потоків сировини з експорту на внутрішню переробку. Це, у свою чергу, може підтримати завантаження вітчизняних заводів та стимулювати локальну додану вартість у виробничому ланцюзі.
Загалом, ринок олійних культур в Україні залишається надзвичайно чутливим до змін як внутрішніх, так і зовнішніх факторів. Переробникам доводиться швидко адаптуватися до змін кон’юнктури, зберігаючи баланс між рентабельністю, пропозицією сировини та експортними можливостями.
