Український ринок сиру в середині літа 2025 року продовжує демонструвати ознаки стагнації. Попри зусилля вітчизняних виробників, стабільного пожвавлення попиту так і не відбулося. Серед причин — висока собівартість продукції, що не дозволяє запропонувати конкурентні ціни для масового споживача. Як наслідок, продажі залишаються на низькому рівні, що особливо помітно влітку, коли сезонна динаміка споживання традиційно знижується.
На ситуацію впливає також посилена присутність європейських постачальників на внутрішньому ринку України. Хоча у червні обсяги імпорту сирів скоротилися на 16% у порівнянні з травнем, показники все одно залишаються вищими за минулорічні. Це свідчить про стабільну тенденцію до зростання іноземних поставок і збереження високої конкуренції з боку імпортерів, яка ускладнює діяльність місцевих виробників.
Згідно з офіційними даними, за перше півріччя 2025 року в Україну було ввезено на 15% більше твердих і напівтвердих сирів, ніж за аналогічний період минулого року. Водночас імпорт білих сирів зріс на 18%, а плавлених — на 7%. Ці цифри свідчать про зростаючу залежність ринку від іноземних постачальників, а також про підвищену конкуренцію в середньому і бюджетному сегментах продукції.
Втім, варто відзначити й позитивний сигнал: український експорт сирів демонструє ознаки зростання. У першому півріччі 2025 року за кордон було поставлено на 16% більше напівтвердих сирів, ніж за аналогічний період попереднього року. Це може свідчити про поступове відкриття нових ринків збуту або зміцнення позицій на вже існуючих.
Утім, навіть з огляду на позитивну динаміку експорту, галузь продовжує функціонувати в умовах високих ризиків. Здорожчання сировини, енергетичні витрати та нестабільність логістики залишаються ключовими факторами, які стримують розвиток вітчизняного виробництва.
Аналітики зазначають, що для виходу з тривалої фази застою українським сироварам необхідно переглядати стратегії — зокрема, активніше працювати над вдосконаленням рецептур, пакування, оптимізацією собівартості та просуванням на ринки ЄС і Близького Сходу. Крім того, державна підтримка у вигляді компенсацій, грантів або експортного сприяння може відіграти ключову роль у забезпеченні стабільності цієї галузі харчової промисловості.
