Останніми роками тема постачання української аграрної продукції до країн Європейського Союзу стала одним із найбільш чутливих питань у відносинах між Україною та окремими державами-членами ЄС. Найбільше дискусій виникло у Польщі, де фермери неодноразово виходили на протести через занепокоєння зростанням імпорту з України.
Представники українського уряду зазначають, що напруженість навколо цієї теми поступово зменшується завдяки переговорам із польською аграрною спільнотою. Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка під час публічної дискусії NV Бізнес та європейська інтеграція. Діалоги про майбутнє пояснив, що у процесі діалогу вдалося зняти частину найбільш гострих суперечностей, які раніше призводили до масштабних протестів.
За його словами, останнім часом ситуація стала більш спокійною, а акції протесту польських фермерів уже не мають такого масштабу, як раніше. Водночас повністю зняти занепокоєння польської сторони поки не вдалося, тому переговори між сторонами продовжуються.
Урядовець наголосив, що український аграрний сектор розвивався в умовах значно меншої державної підтримки, ніж фермерство у країнах ЄС. Він пояснив, що після вступу Польщі до Євросоюзу місцеві виробники отримували суттєві субсидії, які сприяли модернізації галузі. Українські ж аграрії досягли значних результатів без подібного рівня фінансової допомоги.
Тарас Качка також висловив думку, що трансформація польського аграрного сектору в 1990-х роках значною мірою відбувалася з розрахунком на фінансову підтримку з боку Європейського Союзу. На його переконання, це сформувало певну залежність від субсидій. Він припустив, що якби Польща вступала до ЄС у сучасних умовах, підхід до аграрної політики міг би бути іншим.
Водночас українська сторона наголошує на необхідності конструктивного діалогу. За словами віцепрем’єра, переговори з польськими аграріями ведуться обережно та з урахуванням чутливості теми. Такий підхід дозволяє зменшувати напруження і не допускати нових блокувань кордону.
Посадовець зазначив, що серед польських фермерів існує певний рівень занепокоєння, який із часом набув політичного забарвлення. За його оцінкою, частина побоювань пов’язана зі страхом конкуренції з боку українських виробників. Водночас Україна не має наміру витісняти польських аграріїв із ринку, а прагне знайти модель співіснування, за якої обидві сторони зможуть розвиватися.
Урядовець також повідомив, що сторони змогли наблизити взаєморозуміння у питаннях аграрної торгівлі та транспорту напередодні відкриття переговорних кластерів щодо вступу України до Європейського Союзу.
Напруження навколо українського аграрного експорту до Польщі загострилося навесні 2023 року. Тоді польські фермери організовували масштабні акції протесту, під час яких вимагали обмежити імпорт продукції з України. У деяких випадках протестувальники навіть пошкоджували або висипали українське зерно з транспортних засобів. Останнім часом подібні інциденти практично не фіксуються.
Дискусії щодо аграрної торгівлі тривають і на рівні Європейського Союзу. Наприкінці січня 2026 року Польща разом із Угорщиною, Словаччиною та Австрією звернулися до Ради ЄС із проханням посилити механізми захисту внутрішнього ринку від імпорту сільськогосподарської продукції. Йдеться як про постачання з України, так і про можливі наслідки торговельної угоди між Євросоюзом і країнами блоку Меркосур.
У зв’язку з цим Рада Європейського Союзу почала розгляд питання щодо умов угоди про вільну торгівлю з Україною. Країни, які подали звернення, наголошують на необхідності забезпечити захист фермерів ЄС від потенційного негативного впливу імпорту.
Крім того, вони наполягають на тому, щоб аграрна продукція, що постачається з України, відповідала тим самим стандартам виробництва, які діють для європейських виробників.
Особливу увагу польська сторона приділяє секторам, які можуть відчути найбільший конкурентний тиск. Серед них називають:
-
виробництво цукру
-
м’ясну галузь
-
зернові культури
-
молочну продукцію
-
овочі та фрукти
У контексті майбутніх переговорів про членство України в ЄС польська сторона також висунула ідею створення спеціального компенсаційного фонду. Передбачається, що він міг би покривати можливі втрати фермерів, які виникатимуть через посилення конкуренції після розширення зони вільної торгівлі.
