Українські виробники продовжують активно використовувати тарифні квоти для експорту агропродовольчої продукції до країн Європейського Союзу. На початку липня 2026 року найвищий рівень використання квот зафіксовано для соків, етилового спирту, меду, цукру, продукції птахівництва, яєць і пшениці. Про це повідомили в асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».
За інформацією асоціації, результати розподілу імпортних ліцензій на третій квартал свідчать, що майже весь доступний обсяг квоти на постачання свіжого та замороженого м'яса птиці вже розподілили між учасниками. Лише у липні на цей напрям спрямували 23,3 тис. тонн, а загалом із початку року розподілено 70 тис. тонн, що відповідає 75% річного ліміту.
Водночас ситуація із окремою квотою на заморожене м'ясо птиці відрізняється. Станом на початок липня було розподілено 3,74 тис. тонн, або лише 14% від передбаченого на рік обсягу. Це означає, що за цією категорією продукції залишається значний резерв для подальших поставок.
Менш активно наразі використовується квота на експорт ячменю. Сукупний обсяг розподілених ліцензій становить 31,5 тис. тонн, що дорівнює 7% річної квоти. При цьому у липні між заявниками розподілили 18,6 тис. тонн. Для борошна із зернових культур показник використання є вищим — 8 тис. тонн, або 26,7% річного обсягу.
В УКАБ зазначили, що оновлена статистика підтверджує стійкий попит європейського ринку на низку українських агропродовольчих товарів. Водночас в асоціації наголосили, що під час аналізу використання тарифних квот необхідно враховувати різницю між механізмами їх адміністрування.
Зокрема, для квот, які працюють за принципом First Come – First Serve, показники відображають фактичні обсяги митного оформлення товарів. Натомість для ліцензійних квот статистика демонструє обсяги, що були попередньо розподілені через систему імпортних ліцензій, а не фактично ввезені до Європейського Союзу. Такий підхід дає змогу коректніше оцінювати темпи використання доступних квот і рівень зацікавленості європейських імпортерів українською продукцією.
