В Україні планують переглянути підходи до відповідальності за порушення у сфері використання водних ресурсів, оскільки чинні штрафи вже давно не відповідають реальним екологічним викликам і економічним умовам. Саме з цією метою уряд підтримав законодавчі зміни, які передбачають суттєве посилення адміністративних санкцій.
Йдеться про оновлення положень Кодексу України про адміністративні правопорушення у частині охорони вод та їх раціонального використання. Документ передбачає як підвищення штрафів, так і розширення переліку порушень, за які нестимуть відповідальність громадяни та суб’єкти господарювання. Такий підхід має не лише каральний, а й превентивний характер — стимулювати дотримання правил і зменшити негативний вплив на водні екосистеми.
Зокрема, переглядатимуться санкції за:
-
самовільне використання водних ресурсів;
-
забруднення та засмічення водойм;
-
порушення режиму водоохоронних зон;
-
нераціональне використання води;
-
недотримання вимог щодо ведення обліку водних ресурсів.
Окремо законопроєктом передбачено нові або уточнені склади правопорушень. До них віднесено:
-
недотримання умов дозволів на спеціальне водокористування;
-
пошкодження русел річок і водотоків під час будівництва;
-
порушення правил господарської діяльності у водоохоронних зонах;
-
надання недостовірних даних у системі державного обліку вод.
Необхідність змін пояснюється тим, що нинішні штрафи фактично не впливають на поведінку порушників. Наприклад, за порушення права державної власності на водні ресурси сьогодні передбачено покарання на рівні 85–136 грн, що є символічною сумою. Запропоновані зміни передбачають підвищення цього штрафу до 3 400–5 100 грн, що має зробити відповідальність більш відчутною.
Для розуміння масштабів різниці варто врахувати європейську практику: у Хорватії аналогічні порушення караються штрафами у межах 1 320–2 000 євро, тоді як у Словенії санкції можуть сягати 10 000–20 000 євро. Такий рівень відповідальності значно ефективніше стримує недобросовісну діяльність і формує іншу культуру поводження з природними ресурсами.
«Сьогодні розмір штрафів у сфері водокористування не є стримувальним фактором і не відповідає реальним екологічним ризикам. Посилення відповідальності – це крок до формування культури дбайливого ставлення до водних ресурсів та наближення нашого законодавства до європейських стандартів», – зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Ігор Зубович.
Посилення контролю у цій сфері є особливо актуальним на тлі зростання навантаження на водні ресурси, зокрема через зміну клімату, посухи та інтенсивне використання води в аграрному секторі й промисловості. Від ефективності державної політики у цій сфері залежить не лише стан довкілля, а й доступ населення до якісної води.
Очікується, що реалізація законодавчих змін сприятиме підвищенню відповідальності бізнесу, покращенню стану водних об’єктів і зміцненню можливостей держави у сфері екологічного контролю. Крім того, це стане ще одним кроком до гармонізації українського законодавства з нормами ЄС.
Документ підготовлено з урахуванням рекомендацій парламентського комітету з питань екологічної політики та природокористування, а також у межах реалізації плану заходів щодо вирішення проблем басейну річки Рось на 2024–2030 роки. Остаточне набуття чинності можливе після ухвалення закону Верховною Радою, підписання Президентом і офіційного оприлюднення.
