Сезон медозбору 2026 року для українських пасічників може виявитися одним із найбільш напружених за останній період. На ситуацію вплинула сукупність факторів, серед яких погодні умови, стан бджолиних сімей після зимівлі та економічні труднощі у галузі. Таку оцінку озвучив виконавчий директор «Пасіка 21» Ярослав Білик, звернувши увагу на низку ризиків, що вже проявилися на старті сезону.
Після завершення зимового періоду стало зрозуміло, що частина пасік зазнала суттєвих втрат, особливо ті господарства, де вулики перебували просто неба. Основними причинами погіршення стану бджіл залишаються ослаблення сімей і значне поширення кліща вароа. Водночас цього року додалися й нові проблеми — дефіцит кормів та ускладнений доступ до них через тривалі періоди сухого морозного повітря. Такі умови негативно впливають на життєздатність бджіл і ускладнюють їхню зимівлю.
Ситуація по країні неоднорідна. У різних регіонах результати зимівлі суттєво відрізняються: якщо в одних господарствах зафіксовано значні втрати, то інші пасічники, які ретельно підготувалися до холодного періоду, змогли зберегти сім’ї у кращому стані. Це вкотре підтверджує важливість технологічної дисципліни в бджільництві, зокрема належної підготовки кормової бази та своєчасної обробки від хвороб.
Подальший розвиток подій значною мірою залежить від погодних умов навесні. Якщо після початку активного розвитку бджолиних сімей відбуваються різкі похолодання або затяжні заморозки, це може призвести до додаткового навантаження. У таких випадках бджоли змушені витрачати більше корму на підтримання температури в гнізді, що підвищує ризик виснаження і негативно впливає на розплід.
На формування поточної ситуації вплинули і торішні погодні аномалії. Через посушливі періоди та весняні заморозки медозбір був слабшим за середній як навесні, так і влітку. Це спричинило загальний дефіцит меду на внутрішньому ринку, що, своєю чергою, призвело до підвищення цін.
Ярослав Білик зазначив, що через низьку врожайність меду фінансові можливості пасічників погіршилися, і частина з них почала економити на обробці від кліща вароа. Це, у поєднанні з погодними чинниками, посилило проблему закліщеності та ще більше ослабило бджолині сім’ї.
Водночас ринок демонструє суперечливу динаміку. З одного боку, ціни на мед зростають через обмежену пропозицію, з іншого — дорожчають і витрати на ведення господарства: бджолопакети, повноцінні сім’ї, обладнання та витратні матеріали. У таких умовах розширення пасік, яке зазвичай активізується при високих цінах, стає більш ризикованим кроком.
Загалом перспективи медового сезону залишаються невизначеними. Результат залежатиме від поєднання погодних факторів, стану бджолиних сімей і економічної ситуації у галузі, що робить 2026 рік випробуванням для багатьох українських пасічників.
