Кіровоградська область утримує лідерство серед регіонів України за кількістю пасік. За останній рік їх стало більше більш ніж на 200 — нині в області нараховується 5247 господарств проти 5042 торік. Кількість бджолосімей також зросла — з 256 тис. до 264 тис. Про це повідомила керівниця обласного департаменту агропромислового розвитку Валерія Фурманова.
Водночас збільшення пасік не призвело до зростання виробництва меду. Якщо у 2024 році в області отримали майже 7000 тонн продукції, то за підсумками 2025 року — 5800 тонн, що майже на 1200 тонн менше.
"У 2024 році в області виробили майже сім тисяч тонн меду, торік ця кількість зменшилась і становить 5800. Це пов'язано з погодними умовами, тому що 2025 рік був складним. Більшість бджіл не витримали весняних заморозків та спекотної погоди влітку".
Весняні заморозки пошкодили ранні медоноси, а тривала літня спека скоротила період активного цвітіння сільськогосподарських культур, зокрема соняшнику, який для степових регіонів є ключовою медоносною базою. Такі кліматичні коливання безпосередньо впливають на силу бджолосімей і на загальний медозбір.
Пасічник із села Цвітне Іван Клименко займається бджільництвом 3 роки та утримує 80 вуликів із українською степовою породою бджіл. Він розповів, що планував розширити господарство до 300 вуликів, однак частину сімей втратили через морози.
"Я хотів мати хоча б 300 вуликів. Під час лютневих морозів десять бджолосімей з 80 не витримали й загинули. Звісно, у павільйонах у мене трохи тепліше, бо вони захищають від вітру".
Через травневі похолодання та посушливе літо його врожай також зменшився. За словами пасічника, він отримав на 3,5 тонни меду менше, ніж у позаминулому році.
"Я зібрав тільки півтори тонни соняшникового меду і більше нічого. А то все на підкормку бджіл. Весь торішній врожай продав по 100 гривень за кілограм. Це у 2,5 рази дорожче, ніж у 2024-му. Тоді приймали по 40 гривень".
Попри складний сезон, підвищення закупівельної ціни частково компенсувало втрати обсягів. Водночас пасічники відзначають зростання витрат на підгодівлю, відновлення сімей та утримання господарств.
На загальнодержавному рівні точну кількість пасік визначити складно, оскільки офіційна статистика охоплює переважно фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб. Віцепрезидент Асоціація пасічників України Сергій Гриньов, який нині служить у Силах оборони, пояснив, що основну частину меду виробляють невеликі любительські господарства, які не завжди звітують про обсяги.
До повномасштабного вторгнення в Україні було зареєстровано 45000 пасік, де утримували понад 2000000 бджолосімей. За оцінками фахівця, від початку великої війни галузь втратила майже 10000 пасік.
"Причини різні: це і розбомбили, і спалили, і просто ці варвари (російська армія — ред.) розбили. Тобто люди втратили все, що збирали десятиліттями".
У 2025 році середній медозбір зменшився: якщо у 2024 році він становив близько 80 кг на бджолосім’ю, то торік — менш ніж 50 кг. Водночас ситуація на внутрішньому ринку залишається стабільною. Україна продовжує забезпечувати власні потреби та експортувати продукцію. За даними Сергія Гриньова, у 2025 році за кордон було продано понад 80000 тонн меду.
Таким чином, Кіровоградщина залишається безумовним лідером за кількістю пасік, однак результати галузі дедалі більше залежать від кліматичних умов, економічної ситуації та наслідків війни для сільських територій.
