Український ринок меду цього сезону демонструє суперечливу ситуацію. З одного боку, середня вартість продукції, що постачається за кордон, помітно збільшилася. З іншого — закупівельні ціни всередині країни пішли вниз, змушуючи частину пасічників реалізовувати запаси саме зараз, навіть якщо момент для продажу не є оптимальним.
За січень-липень 2026 року Україна експортувала 18,87 тис. тонн меду на $65,79 млн. Середня експортна ціна за цей період становила близько $3,49 за кг, тоді як у 2025 році цей показник був на рівні $2,49 за кг.
Для порівняння, за весь 2025 рік за межі країни було поставлено 50,11 тис. тонн меду на $124,92 млн.
Основними напрямками українського експорту залишаються європейські країни. Найбільші обсяги за перші сім місяців 2026 року припали на Німеччину — 4,78 тис. тонн. Серед інших значних покупців — Франція, Бельгія, Польща та Іспанія.
Урожай медоносів склався нерівномірно
Ситуацію на внутрішньому ринку не можна пояснити лише кількістю виробленого меду. Цьогорічний сезон загалом виявився кращим за попередній за окремими ключовими медоносами, але результати суттєво відрізнялися залежно від культури та регіону.
Найкраще себе показали:
- липа;
- соняшник.
Водночас із низкою медоносів ситуація була значно слабшою. Урожай акації оцінюється як середній, а збір гречаного меду виявився нижчим за звичайний рівень.
Тобто загальний обсяг пропозиції формується під впливом одразу кількох факторів. Водночас саме очікування більшої кількості соняшникового меду вже створило додатковий тиск на закупівельні ціни.
Внутрішню ціну формує не тільки фактичний урожай
Ціни на окремі види меду почали реагувати ще на етапі формування очікувань щодо врожаю. Зокрема, закупівельна ціна акацієвого меду знизилася на тлі інформації про хороший урожай у Румунії. Згодом подібний тиск поширився і на соняшниковий мед, оскільки ринок очікував значного обсягу пропозиції.
Однак є й інші обставини, які посилюють зниження внутрішньої ціни.
Серед них — очікуване швидке використання безтарифної квоти на постачання меду до ЄС та обговорення можливих змін у системі оподаткування.
Додатковим фактором залишається різниця між державним регулюванням експорту та внутрішнім ринком. Встановлені мінімальні експортні ціни не поширюються на внутрішній гуртовий сегмент, тому вони не встановлюють аналогічної нижньої межі для закупівельної вартості меду всередині країни.
Пасічники потребують грошей і не можуть чекати
Ще один важливий чинник — фінансове навантаження на самих виробників. Після складного для галузі попереднього року частині пасічників необхідні кошти для підготовки господарств до зимового періоду.
Гроші потрібні, зокрема, на:
- ветеринарні та лікарські препарати;
- цукор для підгодівлі бджіл;
- виплату зарплат;
- погашення кредитів;
- оплату інвентарю та бджоломатеріалу;
- розрахунки за накопиченими зобов'язаннями.
Тому значна частина меду надходить на ринок не через бажання виробника продати продукцію саме за нинішньою ціною, а через необхідність отримати обігові кошти.
Окремою проблемою залишається зберігання. Якщо господарство не має достатнього місця для запасів, реалізувати продукцію доводиться швидше. Натомість пасічники, які можуть зберігати мед, мають більше можливостей відкласти гуртовий продаж і поступово реалізовувати продукцію вроздріб.
Дрібний роздріб впливає на весь ринок
Ще одним джерелом тиску стає торгівля невеликими партіями. Частина дрібних пасік готова продавати мед із відносно невеликою надбавкою до гуртової ціни — близько 10–15%.
Для невеликого виробника така модель може бути прийнятною, оскільки продукція швидко знаходить покупця серед знайомих та інших приватних клієнтів. При цьому витрати на рекламу, логістику, поїздки на ринки та обробку повернень можуть бути мінімальними.
Проте сукупний ефект таких продажів відчуває весь ринок. Коли частина продукції регулярно пропонується за нижчою ціною, це формує відповідний орієнтир і для роздрібного сегмента.
У результаті нижня роздрібна планка може створювати додатковий аргумент для великих покупців, зокрема експортерів і торговельних мереж, під час переговорів щодо гуртової вартості.
Ринок меду залишається під подвійним тиском
Таким чином, нинішня ситуація на українському медовому ринку пояснюється поєднанням кількох факторів. Експортна ціна зросла, але це не означає автоматичного подорожчання меду для виробника всередині країни.
На закупівельну вартість одночасно впливають очікування щодо врожаю, ситуація на європейському ринку, регуляторні зміни, фінансові потреби пасічників, можливості зберігання та ціни, за якими продукція продається вроздріб.
Тому за нинішніх умов частина виробників опиняється перед вибором між швидким отриманням коштів і очікуванням потенційно вигіднішої ціни. Саме ця різниця між можливостями експорту та реальною ситуацією на внутрішньому ринку є однією з головних особливостей цьогорічного сезону.
