Український ринок м’яса птиці та яєць може зіткнутися з додатковим зростанням витрат через зміну схем постачання до торговельних мереж. Після ударів РФ по розподільчих центрах частина ритейлерів почала вимагати від постачальників доставляти продукцію безпосередньо до окремих магазинів. За оцінкою Асоціації «Союз птахівників України», така перебудова здатна збільшити собівартість продукції приблизно на 10–15%.
Наслідки для виробників пов’язані не лише зі зміною маршрутів. Торговельні мережі, за інформацією галузевої асоціації, також хочуть перекласти на постачальників до 100% ризиків, пов’язаних із можливою втратою товару через воєнні дії. Про ситуацію розповів виконавчий директор Асоціації «Союз птахівників України» Сергій Карпенко.
Раніше великі партії продукції доставлялися до розподільчих центрів, звідки товар уже направлявся до магазинів. Відмова від такої схеми означає, що виробникам доведеться організовувати значно більше окремих поставок. У результаті збільшується кількість рейсів, потреба в транспорті та персоналі, а також загальний пробіг автомобілів.
Для продукції, яку потрібно регулярно доставляти до великої кількості торговельних точок, дроблення партій безпосередньо впливає на логістичні витрати. Саме цей фактор, за оцінкою птахівників, може додати до собівартості яєць і м’яса птиці 10–15%.
У галузі побоюються, що підвищення витрат матиме ширші наслідки. Серед можливих результатів називають скорочення асортименту, зменшення обсягів виробництва окремими підприємствами та подальше подорожчання продукції для споживачів.
При цьому птахівники вже працюють в умовах складної економічної ситуації. Через проблеми з експортом значна частина продукції залишається на внутрішньому ринку. Збільшення пропозиції чинить тиск на ціни, а економіст Олег Пендзин оцінював роботу виробників як збиткову.
Таким чином, галузь одночасно стикається з двома протилежними чинниками. З одного боку, можливості реалізації продукції за межами України обмежені, що тисне на ціну продажу. З іншого — перебудова внутрішньої логістики збільшує витрати виробників.
Окремо залишається питання розподілу воєнних ризиків між учасниками продовольчого ланцюга. Наприкінці серпня міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький говорив про необхідність паритетного розподілу втрат між виробником, дистриб’ютором і торговельною мережею.
Запропонований державою підхід не передбачав автоматичного поділу збитків на однакові частини. За словами міністра, співвідношення мало б визначатися окремо для різних категорій товарів з урахуванням розподілу прибутку між учасниками ланцюга. Такий самий принцип пропонувалося застосовувати й до додаткових витрат, які виникають через зміну логістики.
Водночас вимога щодо покладання на постачальника до 100% воєнних ризиків відрізняється від запропонованої моделі. У такому випадку основний фінансовий тягар фактично зосереджується на виробникові, тоді як ризики не розподіляються між усіма учасниками ланцюга.
Повноцінного механізму страхування таких ризиків наразі немає. Держава працює над відповідними інструментами страхування воєнних ризиків, однак конкретні строки їх запуску не називалися. Поки така система не запрацює, умови компенсації можливих втрат залишаються предметом домовленостей між бізнесом.
Представники торговельних мереж публічно ситуацію з новими вимогами до постачальників наразі не коментували.
