Український продовольчий ринок має достатні запаси для забезпечення внутрішнього попиту, попри необхідність змінювати звичні маршрути постачання через російські удари по продовольчій інфраструктурі. У Мінагрополітики очікують, що перебудова логістики матиме обмежений вплив на кінцеву вартість товарів.
Про це в ефірі телеканалу «Суспільне» повідомив міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.
Одним із головних завдань для держави та бізнесу нині є зменшення залежності від великих централізованих складів і розподільчих вузлів. За словами міністра, російські атаки змушують учасників продовольчого ринку переходити до більш розосередженої системи.
«Один з ключових елементів нової моделі постачання продовольства – розміщення невеликими партіями. Друге – пряма доставка безпосередньо від виробника до місця реалізації. Для нас важливо децентралізувати цей підхід, унеможливити масштабне одночасне руйнування великих обсягів продукції. Разом із тим це дозволяє забезпечити українців необхідною продукцією вчасно та відповідної якості, щоб не було перебоїв із постачанням», – наголосив Тарас Висоцький.
Такий підхід передбачає не лише зміну маршрутів перевезення, а й перерозподіл товарних запасів. Замість концентрації значних обсягів продукції в одному місці частину товару планують переміщувати безпосередньо від виробників до точок продажу. Це має зменшити ризик одночасної втрати великих партій продовольства внаслідок ударів.
Російські атаки вже зачіпали склади та розподільчі центри продуктових торговельних мереж. Зокрема, за останній місяць повідомлялося про удари по об'єктах «Фори», Varus, «Сільпо» та NOVUS.
Водночас зміна логістичної моделі може відображатися на роботі магазинів. У торговельних мережах в окремі моменти може бути менше позицій певної категорії або скорочуватися вибір конкретних товарів. Однак, як наголошують у Мінагрополітики, така ситуація сама по собі не свідчить про виникнення дефіциту продовольства.
Окремим наслідком перебудови системи постачання можуть стати додаткові витрати. Доставка меншими партіями передбачає більшу кількість транспортних операцій, а розосередження запасів може збільшувати потребу в складських потужностях.
«Перехід до більш децентралізованої моделі постачання потребує додаткових транспортних витрат, що може вплинути на ціну товару. Також може змінитися вартість складських послуг. Водночас, за оцінкою Мінагрополітики, це не має призвести до суттєвого подорожчання продуктів харчування – максимум до 2,5%», – зазначив Тарас Висоцький.
Питання зберігання залишається важливим і для аграрного сектору. У серпні Тарас Висоцький повідомляв, що завдяки підтвердженому фінансуванню Україна розраховує збільшити можливості тимчасового зберігання зерна на 2–2,5 млн тонн. Також Міністерство фіналізувало домовленості зі Світовим банком щодо додаткових коштів, які мають забезпечити зберігання понад 6 млн тонн зерна.
За словами міністра, ситуація із забезпеченням овочами також не дає підстав говорити про майбутній дефіцит. Україна має необхідні потужності для їх зберігання, а виробництва основних позицій, зокрема овочів борщового набору, має вистачити для внутрішнього споживання.
Таким чином, основним викликом для продовольчого ринку залишається не нестача продукції, а здатність зберігати та доставляти її в умовах війни. Перебудова логістики покликана зробити систему більш децентралізованою та стійкою до атак, хоча одночасно створює додаткове навантаження на транспортну й складську інфраструктуру.
