Туреччина активізувала дипломатичні контакти з Україною та Росією, намагаючись домовитися про новий механізм безпечного перевезення аграрної продукції Чорним морем. Для Анкари відновлення морських поставок має значення не лише для міжнародної продовольчої торгівлі, а й для власного переробного сектору.
За даними турецьких ЗМІ, на які посилається «РБК-Україна», переговорний процес триває постійно. Турецька сторона прагне відновити експорт продовольства та не допустити подальшого зростання світових цін на зерно й інші продукти харчування.
Необхідність пошуку нового формату виникла через фактичне припинення цивільного судноплавства в Чорному морі після атак на торговельні судна. Через це значні обсяги аграрної продукції залишаються поза міжнародними ринками, створюючи додаткове навантаження на внутрішню інфраструктуру зберігання.
За наведеними оцінками, сумарно в Україні та Росії накопичилося майже 100 млн тонн продовольчої продукції. В українських елеваторах і тимчасових сховищах перебуває близько 30–35 млн тонн зернових та олійних культур. У Росії обсяг запасів оцінюють майже у 60 млн тонн.
Обмеження експорту вже позначилися на світовому зерновому ринку. Ціни на зерно, за наведеними в матеріалі оцінками, зросли приблизно на 4–4,5%. Подальше збереження транспортних обмежень може посилити цей тренд через скорочення доступної пропозиції на міжнародному ринку.
Заступник міністра транспорту Туреччини Дурмуш Юнювар повідомив під час зустрічі з представниками Палати морської торгівлі, що дипломатичні контакти щодо ситуації підтримуються цілодобово. Водночас конкретної дати укладення можливої домовленості наразі немає.
У разі досягнення домовленостей новий формат мав би забезпечити безпечні умови для торговельного судноплавства. Це, своєю чергою, могло б відновити рух аграрних вантажів через Чорне море та послабити тиск на світовий продовольчий ринок.
Для Туреччини проблема має також безпосередній економічний вимір. Незважаючи на достатнє забезпечення внутрішнього ринку продовольством, країна залежить від поставок сировини з України та Росії для роботи власної переробної промисловості. Імпортовану продукцію турецькі підприємства переробляють, після чого готові товари експортуються на зовнішні ринки.
Президент Стамбульської асоціації експортерів зерна, бобових та олійних культур (İHBİR) Казим Тайджі зазначив, що наразі до Туреччини не надходить продукція ні з України, ні з Росії. За його оцінкою, якщо проблему не вирішити протягом двох місяців, зростання цін може перевищити 10%.
Зупинка морських поставок створює ризики для всього ланцюга — від виробників і трейдерів до переробників та експортерів готової продукції. Для Туреччини особливо важливим є збереження доступу до імпортної сировини, оскільки переробний експорт є значним джерелом доходів.
Минулого року турецький переробний експорт, пов'язаний із цією діяльністю, приніс країні близько $13 млрд. Тому тривале блокування морського сполучення може призвести до значних втрат для турецьких експортерів і переробних підприємств.
На цьому тлі Анкара продовжує дипломатичні зусилля щодо відновлення безпечного морського сполучення. Однак результат переговорів та можливі строки створення нового зернового механізму поки залишаються невизначеними.
