Пасічник із Луганщини відродив справу на Чернігівщині та створює бренд «Медодай»

Пасічник Денис Шахбаз’ян, який через війну двічі залишав рідний дім на Луганщині, відновив улюблену справу на Чернігівщині. Разом із другом із Рубіжного він розвиває крафтовий бренд «Медодай», поєднуючи традиційне бджільництво із сучасними підходами до виробництва та продажу меду.

Інтерес до пасіки у Дениса з'явився ще в дитинстві, коли він допомагав дідусеві доглядати за вуликами. Після переїзду з Хрустального до Лисичанська у 2014 році він працював юристом та адвокатом. Саме під час юридичної допомоги пасічникам, які зіткнулися з масовою потравою бджіл, він остаточно вирішив повернутися до бджільництва. Напередодні повномасштабної війни придбав перші десять вуликів, а після вимушеної евакуації відновив пасіку вже на Чернігівщині.

За словами бджоляра, місцеві жителі тепло прийняли переселенців. Для розвитку господарства їм надали будинок і дозволили користуватися майже п'ятьма гектарами землі. Сьогодні пасіка налічує близько 40 бджолосімей, а частину ділянок засіяно медоносними культурами.

Особливу увагу у «Медодаї» приділяють фацелії. Ця рослина не лише покращує стан ґрунту як сидерат, а й є цінним медоносом завдяки тривалому періоду цвітіння. Саме співпраця з агровиробником, який засіяв десятки гектарів фацелії, дозволила пасічникам отримати рідкісний фацелієвий мед, який майже не зустрічається в Україні.

Денис Шахбаз’ян вважає, що успішне бджільництво залежить не стільки від регіону, скільки від взаємодії між пасічниками та аграріями. На його думку, саме комунікація допомагає уникати випадків отруєння бджіл під час обробки полів засобами захисту рослин.

Пасічник зазначає, що сучасне бджільництво активно змінюється завдяки новому обладнанню. Автоматизовані медогонки, електронні ваги для контролю стану вуликів та інші технології значно полегшують роботу, хоча догляд за бджолами й надалі потребує безпосередньої участі людини.

У перспективі засновники «Медодаю» планують зробити господарство фінансово сталим, розширювати виробництво крафтової продукції та розвивати екотуристичний напрямок. Вони також прагнуть, щоб бренд став місцем, яке об'єднуватиме переселенців, пасічників і всіх, хто цікавиться українським бджільництвом.