У 2025 році серед ключових польових культур саме соняшник визначили найбільш прибутковим, про що свідчать фінансові розрахунки, проведені Всеукраїнським конгресом фермерів. Експерти аналізували не лише результативність господарств у різних регіонах країни, а й порівнювали витрати на вирощування та показники ефективності, зокрема EBITDA. Такий підхід дозволив оцінити реальну економічну віддачу, враховуючи нестабільну цінову ситуацію та зміни у кліматичних умовах, які помітно впливають на агровиробництво останніми роками.
В об'єднанні наголосили, що прибутковість соняшнику різко зростає за правильно підібраною технологією вирощування та достатнім забезпеченням добривами і засобами захисту рослин.
У дослідженні відзначили: «За сприятливих погодних умов та правильної технологічної підтримки, зокрема завдяки ефективному використанню мінеральних добрив, якісного насіння та сучасних засобів захисту рослин, прибутковість може сягати 985 $/га, зокрема у західних регіонах».
Це підтверджується тим, що саме західні області традиційно демонструють стабільні результати по цій культурі завдяки оптимальній кількості опадів та сприятливому температурному режиму.
За рівнем рентабельності наступними у рейтингу залишаються пшениця, кукурудза, соя та ріпак. Порівняння показників демонструє, що навіть попри нижчу урожайність соняшнику, його економічна ефективність залишається вищою, зокрема через вигідну кон’юнктуру ринку та меншу залежність від цінових коливань. Фермери також нагадують, що посів соняшнику варто планувати з дотриманням правильних інтервалів у сівозміні, що зменшує ризик розвитку хвороб і виснаження ґрунтів.
Своїм досвідом поділився заступник голови Всеукраїнського конгресу фермерів і керівник господарства Моя земля 2015 Григорій Шамрицький.
Він пояснив: «Упродовж 10 років я займаюсь фермерством, і весь цей час найприбутковішою культурою для мого господарства був соняшник. Тому сіємо його, але раз на 4-5 років — не частіше».
Така практика є типовою для багатьох виробників, які прагнуть зберегти баланс у сівозміні та уникнути надмірного тиску на ґрунт.
Попри високі показники ефективності соняшнику, у частині витрат і врожайності кукурудза все ж залишається більш продуктивною за обсягами збору. Її середній показник у господарствах становить від 4,0 до 9,7 тонни з гектара, тоді як соняшник дає приблизно 2,2–3,2 тонни. Водночас витрати на вирощування різняться: для соняшнику вони становлять 763–942 долари на гектар, а для кукурудзи — 847–1408 доларів. У багатьох регіонах України кукурудзу називають культурою, що потребує стабільного забезпечення добривами, зокрема безводним аміаком, і дотримання системи ґрунтових гербіцидів, що впливає на собівартість.
Пшениця, яка є основою українського експорту і важливою частиною сівозміни, у деяких областях демонструє стабільно високі врожаї. Про це наголосив той самий фермер:
«Також у сівозміні має бути пшениця, вона дає в нашому регіоні (Полтавщина. — Ред.) високу врожайність, якщо над нею працювати, — 6-7 т/га, і цього року вона мала гарну ціну».
Така врожайність є характерною для зон із достатнім зволоженням і правильною системою удобрення та обробітку.
Окремо він додав, що ріпак також має бути у сівозміні, однак ця культура є складнішою у вирощуванні, оскільки потребує системної технологічної підтримки та точного дотримання строків посіву.
Водночас соя демонструє нестабільні результати, і низка господарств зазнала збитків через несприятливі погодні умови та високу вартість технологій. Григорій Шамрицький зауважив, що протягом двох років не мав урожаю по цій культурі. Експертні дані підтверджують, що прибутковість сої у різних регіонах країни залишається низькою або навіть від’ємною: 86 доларів з гектара на півночі, 155 доларів на заході, мінус 163 долари на сході та мінус 140 доларів у центральній частині країни.
У підсумку фермерські господарства продовжують коригувати свої сівозміни, орієнтуючись на економіку, доступність ресурсів і кліматичні ризики, але соняшник у 2025 році вкотре підтверджує статус культури, що здатна забезпечити аграріям найвищу рентабельність.
