Індонезія посилила вимоги до ввезення пшениці, що вже впливає на процедури контролю українського зерна перед відправкою на цей ринок. Через нові правила тривалість лабораторних досліджень експортних партій може зрости до п'яти діб. Про це під час AGRO UKRAINE WEEK повідомив заступник голови Держпродспоживслужби Вадим Чайковський.
За його словами, зміни стосуються насамперед фітосанітарного контролю продукції. Індонезійська сторона вимагає обов'язкового проведення лабораторних досліджень на наявність окремих бактеріальних захворювань. Якщо раніше для виявлення грибкових та бактеріальних патогенів широко застосовувалися сучасні методи діагностики, зокрема ПЛР та ІФА, які дозволяли отримати результати протягом одного-двох днів, то нині виникла проблема з доступністю необхідних тест-систем.
Вадим Чайковський повідомив, що наразі відповідні набори для проведення таких аналізів відсутні не лише в Україні, а й загалом у країнах Європи. Через це фахівці змушені використовувати біологічний метод дослідження, який потребує значно більше часу. За його словами, якщо раніше перевірка займала від однієї до двох діб, то тепер тривалість лабораторного контролю може сягати приблизно п'яти днів.
Фітосанітарні вимоги є одним із ключових інструментів захисту країн-імпортерів від поширення небезпечних хвороб рослин. Для експортерів зерна їх виконання є обов'язковою умовою доступу до зовнішніх ринків. Саме тому зміни у правилах окремих держав можуть впливати не лише на логістику, а й на строки оформлення експортних вантажів.
Окрім лабораторного контролю, Індонезія висунула додаткові вимоги щодо знезараження зерна. Йдеться про проведення фумігації із застосуванням фосфіну в підвищених концентраціях. Як пояснив представник Держпродспоживслужби, українські фахівці звернули увагу на те, що недотримання технології під час використання таких доз препарату може створювати ризики для безпечності вантажу.
З огляду на це українська сторона ініціювала консультації з індонезійськими партнерами через дипломатичні канали. Україна запропонувала переглянути окремі положення щодо фумігації та розглянути можливість використання альтернативних підходів, серед яких і технологія рециркуляції. Цей метод уже застосовувався раніше під час експорту українського зерна та має практичний досвід використання.
Наразі триває очікування офіційної відповіді від індонезійської сторони щодо запропонованих змін. Водночас робота над виконанням чинних вимог продовжується, оскільки без відповідних фітосанітарних процедур постачання зерна на цей ринок є неможливим.
За словами Вадима Чайковського, Індонезія залишається одним із важливих напрямків збуту української пшениці. Тому адаптація до оновлених правил імпорту має важливе значення для підтримки стабільного експорту та збереження присутності українського зерна на перспективному азійському ринку.
