В українському аграрному секторі дедалі частіше піднімається питання ефективнішого планування виробництва, адже нестабільність ринку та логістичні труднощі можуть призводити до суттєвих втрат для фермерів. Однією з ключових ідей, яку обговорюють на державному рівні, є запровадження системного прогнозування обсягів вирощування сільськогосподарської продукції з урахуванням попиту як всередині країни, так і на зовнішніх ринках.
Член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Дмитро Соломчук вважає, що держава могла б відігравати активнішу роль у координації виробництва. Йдеться не про директивне управління, а про надання аграріям аналітичних рекомендацій щодо того, які культури доцільно вирощувати в конкретних регіонах і які обсяги продукції можуть бути реалізовані на експорт або спожиті всередині країни.
«Минулого року на всій території України було вирощено забагато продукції, тому, наприклад, багато овочів просто покинули в полях. Для уникнення таких ситуацій дуже важливим є питання прогнозування. Держава може надавати аграріям у кожному регіоні рекомендації, щоб люди знали, які продукти і в яких обсягах потрібні. Фермери мають знати, що ми можемо експортувати, до якої країни і скільки, що можемо спожити на внутрішньому ринку, щоб не було такого перевиробництва, як минулого сезону, — зазначив парламентарій.
Проблема перевиробництва для України не є новою, особливо у сегменті овочів відкритого ґрунту. За відсутності чіткої координації між виробниками часто виникає ситуація, коли значні обсяги продукції не знаходять збуту вчасно. Це пов’язано як із обмеженим доступом до зовнішніх ринків, так і з недостатньо розвиненою інфраструктурою зберігання, переробки та логістики. У результаті частина врожаю втрачається ще до моменту реалізації.
Запровадження прогнозування могло б також допомогти аграріям краще планувати структуру посівів і знижувати фінансові ризики. У багатьох країнах подібні системи працюють у форматі дорадчих сервісів або галузевої аналітики, яка враховує попит, експортні квоти, погодні умови та інші фактори. Для України це особливо актуально з огляду на зміну логістичних маршрутів та обмеження на окремих ринках.
Окремим питанням залишається доступ вітчизняної продукції до внутрішнього ринку, зокрема до роздрібних мереж. За словами Дмитра Соломчука, цю проблему необхідно вирішувати комплексно, адже вона безпосередньо впливає на доходи фермерів і стабільність галузі.
«Ми часто бачимо, що українські продукти гниють на полях, а тут же імпортна картопля продається в магазинах. Вважаю, що українець першочергово має підтримувати українця й реалізовувати нашу продукцію», — підсумував політик.
Фахівці аграрного ринку також відзначають, що для ефективного функціонування подібної системи потрібна якісна статистика, прозорі канали збуту та розвиток кооперації між виробниками. Без цього навіть найточніші прогнози не зможуть повністю вирішити проблему дисбалансу між виробництвом і попитом.
Таким чином, ініціатива щодо державного прогнозування може стати одним із інструментів стабілізації аграрного ринку, однак її реалізація потребує комплексного підходу та врахування інтересів як малих, так і великих виробників.
